Теоретичні та прикладні питання державотворення http://taais.oridu.odessa.ua/ <p><span style="background-color: transparent;"><strong>Засновник (співзасновники)</strong></span><span style="background-color: transparent;"><strong>: </strong>ГО «Асоціація дослідників державного управління», ГО «Одеський інститут соціальних технологій». </span><br />Головний редактор – доктор наук з державного управління, проф. Хаджирадєва С.К.<br />Шеф-редактор – д.політ.н., професор, Заслужений працівник освіти України Іжа Микола Михайлович.<br />Заступник головного редактора – д.держ.упр., проф. Попов С.А.<br />Відповідальний секретар – доктор наук з державного управління, проф. Колісніченко Н.М. <br />Відповідальна за випуск – Холод М.В.<br />Збірник засновано у 1999 р. Періодичність – 4 випуски на рік. Видається українською, англійською та російською мовами. ISSN 1993-8330 (Рrint)<br />Перереєстровано в Міністерстві юстиції України – Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: Серія КВ №7348 від 28.05.2003 року.<br />Включено до Категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України – наказ Міністерства освіти і науки України №241 від 09.03.2016 р.</p> uk-UA Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<br />Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.<br />Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.<br />Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>). editorialboard@publicadministration.in.ua (Холод Марія Володимирівна) editorialboard@publicadministration.in.ua (Холод Марія Володимирівна) вт, 17 бер 2026 11:16:17 +0200 OJS 3.2.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 УПРАВЛІНСЬКА ТРІАДА «ЛЮДИНА» – «МУНІЦИПАЛЬНА ЛЮДИНА» – «КОНСТИТУЦІЙНА ЛЮДИНА» ЯК ПАРАДИГМА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАСАД ПРАВОВОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В УМОВАХ ПРАВОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ http://taais.oridu.odessa.ua/article/view/354554 <p>У статті досліджуються процеси формування управлінської тріади&nbsp; «людина» – «муніципальна людина» – «конституційна людина» як парадигми реалізації засад правової демократичної державності в умовах правової глобалізації. Автори наголошують, що в основі системно-комплексного базису становлення і розвитку демократичної правової державності лежить основоположна сукупність аксіологічних домінант, що супроводжують і забезпечують існування і функціонування людини, її груп та асоціацій, а також розвиток їх конституційно-правового та муніципально-правового статусів. Такий підхід активізує, детермінує, контекстуалізує, координує та&nbsp; рефлексує процеси формування якісно нової&nbsp; управлінської тріади «людина» – «муніципальна людина» – «конституційна людина» та її реалізацію як стратегічного парадигмального напряму розвитку демократичного суспільства і держави в умовах глобалізації. Це обґрунтовується тим, що саме вона й виступає основоположним ідентифікуючим мегатрендом та функціонально-діяльнісним механізмом соціально-політичної та управлінсько-нормативної&nbsp; феноменології «демократична правова державність». Ба більше, саме такі настанови лежать й в основі правової глобалізації, яка розглядає феноменології «людина», «конституційна людина», «муніципальна людина» як пріоритетні об’єктно-предметні елементи міжнародно-правового регулювання, що складають не тільки гуманітарно-гуманістичну основу ліберальної демократії, а й її функціонально-діяльнісну основу, що проявляються у безлічі багатосторонніх міжнародно-правових договорів, які містять міжнародно-правові зобов’язання держав-учасників відносно визнання, поваги, охорони, захисту, реалізації, гарантування, розвитку та вдосконалення прав, свобод і обов’язків людини.</p> <p>Здійснено на доктринальному, теоретичному та нормативному рівнях комплексний аналіз змістовного наповнення, ролі і значення&nbsp; проблематики управлінської тріади «людина» – «конституційна людина» – «муніципальна людина». Показано, що&nbsp; з позицій сучасних конституційного і муніципального права держави у тріаді «людина», «конституційна людина» та «муніципальна людина» формується, проявляється та реалізується глибокий філософсько-екзистенційний та морально-нормативний зв'язок абстрактної людини з її системно-основоположними соціальними і правовими статусами в сфері основної та профільної галузі національного права і законодавства (конституційне право), а також опорної галузі національного права і законодавства (муніципальне право), що також володіє системним впливом на інші галузі національного права і законодавства, – які мають прямий вихід на рівень загального міжнародного права (міжнародне публічне право + міжнародне приватне право).</p> <p>У статті встановлено, що феноменології «людина», «конституційна людина» і «муніципальна людина» у своєму становленні та розвитку проходять відповідні етапи, починаючи від концептуальної фіксації, рефлексії, легітимації; потім до формування концепту; далі йде процес формування відповідних феноменів, що згодом, – через відповідний темпоральний період, у результаті належного доктринально-теоретичного обґрунтування, супроводження і початкового нормативно-правового забезпечення феномен трансформується у відповідну феноменологію – при формуванні таких явищ спостерігаються системно-комплексні процеси виникнення і посилення горизонтально-вертикальних управлінських зв’язків між всіма елементами профільної тріади, що їх взаємно посилюють, визначають, детермінують тощо.</p> <p>У висновках статті вказується, що феноменології «людина», «конституційна людина» і «муніципальна людина» у своєму становленні та розвитку проходять відповідні етапи свого розвитку, вдосконалення і перспективної трансформації в межах відповідної державно-інституціональної моделі, бо кожна з наведених феноменологій виступає як статична та динамічна інституція, що володіє стратегічним організаційним та нормативним впливом на існування, функціонування і перспективи розвитку національного конституційного і національного муніципального права.</p> Михайло Баймуратов, Борис Кофман, Максим Баймуратов Авторське право (c) 2026 http://taais.oridu.odessa.ua/article/view/354554 вт, 17 бер 2026 00:00:00 +0200 ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАРТНЕРСТВА ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ http://taais.oridu.odessa.ua/article/view/354559 <p>У статті розкрито публічно-управлінські засади правового забезпечення партнерства підприємництва та громадянського суспільства в Україні в умовах воєнного стану, післявоєнної відбудови та імплементації стратегічних документів розвитку.</p> <p>Акцент зроблено на аналізі оновленого нормативно-правового середовища, зокрема Закону України «Про публічно-приватне партнерство» та Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб», яким передбачено втрату чинності Господарським кодексом України.</p> <p>Обґрунтовано, що ці зміни формують нову рамку публічного управління залученням бізнесу до реалізації публічно значущих завдань і впливають на можливості інституцій громадянського суспільства брати участь у підготовці, виконанні та моніторингу відповідних проєктів.</p> <p>У теоретико-методологічному вимірі підприємництво розглянуто як публічно значущого актора, а соціально відповідальний бізнес – як суб’єкт, що поєднує економічні та суспільні функції у взаємодії з органами публічної влади та громадянським суспільством. Здійснено узагальнення основних інституційних та процедурних механізмів партнерства (консультативно-дорадчі органи, публічні консультації, проєкти публічно-приватного партнерства, спільні соціальні та відбудовчі ініціативи).</p> <p>Виявлено ключові прогалини правового регулювання, пов’язані з невизначеністю статусу інститутів громадянського суспільства в проєктах за участю бізнесу та обмеженою інтеграцією стандартів відповідальної ділової поведінки в національне законодавство.</p> <p>Сформульовано напрями удосконалення публічно-управлінських механізмів правового забезпечення партнерства підприємництва й громадянського суспільства як важливої передумови зміцнення національної стійкості та ефективної повоєнної відбудови.</p> Катерина Ровинська, Микола Попов Авторське право (c) 2026 http://taais.oridu.odessa.ua/article/view/354559 вт, 17 бер 2026 00:00:00 +0200