АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ СТІЙКОСТІ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.35432/tisb262021239031Ключові слова:
стійкість, стійкість критичної інфраструктури, організаційна стійкість, захист та безпека критичної інфраструктури, загрози критичної інфраструктуриАнотація
У статті проведено науково-аналітичний аналіз досліджень з публічної політики та офіційних документів розвинених країн світу щодо застосування поняття «стійкість» та «безпека критичної інфраструктури». Зосереджено увагу на переході від концепції захисту до стійкості в контексті розвитку безпеки та більш стійкого суспільства. Сформовано визначення таких термінів як «безпека критичної інфраструктури» та «стійкість критичної інфраструктури» та запропоновано розмежування області стійкості на три сфери стійкості критичної інфраструктури (КІ): суспільну, організаційну та технологічну.
Розглянуто основні завдання публічної політики щодо безпеки, захисту та забезпечення стійкого розвитку КІ держави та визначено мету і завдання публічної політики з питань захисту об’єктів КІ із розмежуванням загроз для КІ, що можуть бути застосовані в Україні. Крім того, виокремлено пріоритетні напрями забезпечення стійкості КІ, зокрема, створення установи, яка має виконувати завдання з формування та реалізації стратегічних рішень щодо стійкості системи КІ країни. Також, обґрунтовано доцільність впровадження нового підходу зі створенням безпекового партнерства між всіма зацікавленими сторонами на базі державно – приватного партнерства між бізнесом та урядом.
Посилання
Мельничук О. В. Управління критичною інфраструктурою держави: базові методи та критерії ідентифікації об’єктів. Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. праць. Дніпро: ДРІДУ НАДУ, 2019. Вип. 3(42). С. 13–27.
Мельничук О. Критическая инфраструктура государства как составляющая национальной безопасности: понятийно-категориальный апарат. Zeszyty Naukowe Państwowej Wyższej Szkoły Zawodowej im. Witelona w Legnicy ISSN 1896-8333, e-ISSN 2449-9013. № 30(1) / 2019. p. 249–265.
Зелена книга з питань захисту критичної інфраструктури в Україні: зб. матеріалів міжнар. експерт. нарад / упоряд.: Д. С. Бірюков, С. І. Кондратов; за заг. ред. О. М. Суходолі. Київ: НІСД, 2015. 176 с.
Суходоля О. М. Захист критичної інфраструктури: сучасні виклики та пріоритетні завдання сектору безпеки. Науковий часопис Академії національної безпеки. 2017.
Вип. 1–2(13–14). С. 50–80.
Nationale Strategie zum Schutz Kritischer Infrastrukturen (KRITIS–Strategie) BMI, 2009. URL: http://www.kritis.bund.de (дата звернення: 16.03.2020).
Quadrennial Homeland Security Review, 2010, 2014. URL: https://www.dhs.gov/quadrennial-homeland-security-review (дата звернення: 19.03.2020).
Keogh M., Cody C. , Resilience in Regulated Utilities / research document of the National Association of Regulatory Utility Commissioners, 2013. URL:https://pubs.naruc.org/pub/536F07E4-2354-D714-5153-7A80198A436D (дата звернення: 22.03.2020).
Holling C. Resilience and stability of ecological systems, Annual review of ecology and systematics, pp. 1–23, 1973.
Haimes Y., On the Definition of Resilience in Systems, Risk Analysis. 2009. Vol. 29. №4. Pp. 498–501.
Nan C., Sansavini G. A quantitative method for assessing resilience of interdependent infrastructures, Reliability Engineering and System Safety. Elsevier, 2017. Vol. 157(C). P. 35–53.
Folke C., Resilience: the emergence of a perspective for soКІal – ecological systems analyses. Global Environmental Change. 2006. 16(3). Р. 253–267.
Resilience Analysis and Practice, The Resilience Alliance. Research organization. URL: http://www.resalliance.org/index.php/resilience (дата звернення: 24.03.2020).
Стійкість систем / матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії / URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Стійкість_систем (дата звернення: 25.03.2020).
EC, Green Paper on a European Programme for Critical Infrastructure Protection, Commission of The European Communities, Brussels, 2005 (17 November 2005, (Com)(2005) 576 Final).
The European Counсіl. On the identification and designation of European critical infrastructures and the assessment of the need to improve their protection, Counсіl Directive 2008/114/EC of 8 December 2008.
Presidential Policy Directive – Critical Infrastructure Security and Resilience. (2013). URL: https://www.dhs.gov/sites/default/files/publications/PPD–21–Critical–Infrastructure–andResilience–508.pdf (дата звернення: 16.03.2020).
European Commission Commission Staff Working Document on the Review of the European Programme for Critical Infrastructure Protection (EPКІP), Brussels, 22 June 2012, SWD(2012) 190 final, 2012.
Pursiainen C., Gattinesi P., Towards Testing Critical Infrastructure Resilience, Publications Office of the European Union, JRC SКІentific and Policy Reports, Luxembourg, 2014.
European External Relations Service (EEAS) Building, 9A Rond Point Schuman, 1046 Brussels, Belgium URL: https://eeas.europa.eu/topics/eu–global–strategy_en (дата звернення: 26.03.2020).
UNISDR (n.d.) Terminology on Disaster Risk Reduction, United Nations International Strategy for Disaster Reduction, Switzerland, Geneva, [Online] Available at URL: http://www.unisdr.org/we/inform/terminology (дата звернення: 23.03.2020).
DEMA, National Sårbarhedsrapport, Beredskabsstyrelsen, Denmark, Birkerød, 2006, 2010.
DEMA, National Risk Profile (NRP), The Danish Emergency Management Agency, Denmark, Birkerød, 2013.
DEMA Nationalt Risikobillede, Beredskabsstyrelsen, Denmark, Birkerød, 2017.
Ministry of the Interior, Finland National Risk Assessment 2015, Internal security, Ministry of The Interior Publication 4/2016, Finland, Helsinki, 2016.
Valtioneuvoston kanslia, Valtioneuvoston ulko – ja turvallisuuspoliittinen selonteko, Valtioneuvoston kanslian julkaisusarja 7/2016, Finland, Helsinki, 2016.
Ministry of Justice and Public Safety, Samfunnssikkerhet, Report to the Storting 29 (2011–2012), Norway, Oslo, 2012.
DSB, Instruks for departementenes arbeid med samfunnssikkerhet og beredskap, Justis – og beredskapsdepartementets samordningsrolle, tilsynsfunksjon og sentral krisehåndtering (Royal Decree of 15 June 2012), Norwegian Directorate for КІvil Protection, Norway, Oslo, 2012.
OffiКІal Norwegian Reports NOU 2018: 17 Summary. Climate risk and the Norwegian economy. Summary of a report from a Commission appointed by Royal Decree on 6 October 2017 to assess climate–related risk factors and their significance for the Norwegian economy. URL:https://www.regjeringen.no/contentassets/c5119502a03145278c33b72d9060fbc9/en–gb/pdfs/nou201820180017000engpdfs.pdf (дата звернення: 28.01.2020).
MSB, Ett fungerande samhälle i en föränderlig värld: Nationell strategi för skydd av samhällsviktig verksamhet, Swedish КІvil ContingenКІes Agency, Sweden, Karlstad, 2011.
MSB, Handlingsplan för skydd av samhällsviktig verksamhet, Swedish КІvil ContingenКІes Agency, Sweden, Karlstad, 2013.
CenCIP. Besöksadress: Avdelningen för Riskhantering och Samhällssäkerhet V- byggnaden, John Ericssons Väg 1, Lund, Sweden, Box 118, 221 00 Lund. URL: https://www.cencip.lu.se (дата звернення: 16.04.2020).
National Infrastructure Delivery Plan 2016 – 2021. URL: https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/520086/2904569_nidp_deliveryplan.pdf (дата звернення: 06.04.2020).
Australian Government (2010) Critical infrastructure resilience strategy. ISBN: 978–1–921725–25–8. URL: http://www.emergency.qld.gov.au/publications/pdf/ Critical_Infrastructure_Resilience_Strategy.pdf (дата звернення: 20.01.2020).
The Trusted Information Sharing Network for Critical Infrastructure Resilience. URL: https://www.tisn.gov.au/ (дата звернення: 20.04.2020).
Critical Infrastructures Preparedness and Resilience Research Network. URL: https://ciprnet.eu/home/ (дата звернення: 22.04.2020).
Глобальні ризики 2019 року: зброя масового знищення та екстремальна погода Аналітичний портал «Слово і Діло» URL: https://www.slovoidilo.ua/2019/01/23/infografika/svit/hlobalni–ryzyky–2019–roku–zbroya–masovoho–znyshhennya–ta–ekstremalna–pohoda (дата звернення: 11.04.2020)
Кодекс цивільного захисту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403–17 (дата звернення: 13.04.2020).
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 березня 2016 року «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України»: Указ Президента України від 14.03.2016 р. № 92/2016. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/92/2016 (дата звернення: 10.04.2020).
The European public-private partnership Expertise Centre. URL: https://www.eib.org/epec/ (дата звернення: 16.04.2020).
Рекомендації парламентських слухань щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні, схвалено Постановою Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні» від 01.12.2005 р. № 3175–IV.
Стратегія національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється», затверджено Указом Президента України «Про Стратегію національної безпеки України» від 12.02.2007 № 105 в редакції Указу Президента України від 08.06.2012 р. № 389/2012.
Стратегія національної безпеки України: затверджено Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 06.05.2015 року «Про Стратегію національної безпеки України» від 26.05.2015 № 287/2015.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
