ПОЛОЖЕННЯ СПІЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС ЩОДО РИБАЛЬСТВА ЯК ПРИКЛАД ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

У статті аналізуються питання пошуку шляхів подальшого розвитку рибного господарства України, які залишаються актуальними. Актуалізується здійснення співробітництва з країнами-партнерами у сфері спільного вивчення сировинних ресурсів, рибопереробки й маркетингу створення інфраструктури рибогосподарської галузі, підготовки фахівців тощо.

Зазначається, що метою забезпечення екологічної, економічної та соціальної стійкості риболовлі та аквакультури, сприяння розвитку динамічної рибної галузі та забезпеченню рівного рівня життя рибальських громад в Європейському Союзі існує Спільна політика рибальства.

Україна, як держава, що закріпила курс на Європейський Союз, може імплементувати та адаптувати законодавство щодо Спільної політики рибальства Європейського Союзу. Вона повинна включати правила, спрямовані на забезпечення простежуваності, безпеки і якості продуктів, що продаються у Союзі. Крім того, ця політика має сприяти підвищенню продуктивності, справедливому рівню життя у секторі рибальства, включаючи дрібномасштабне рибальство і стабільність ринків, забезпечити доступність продовольства обґрунтованою ціною.

В Україні має у різних форматах дана ідея вже входить до державних нормативно-правових актів, але конкретні питання згаданого відродження нині тільки починають виокремлюватись.

ЄС на сьогодні актуалізує угоди з третіми країнами щодо посилення європейського внеску у розвиток місцевого рибальства, інвестицій та належне управління морським господарством. Приймаються нові регіональні програми вдосконалення контролю, які передбачають науковий моніторинг рибних запасів.

Робляться висновки, що стратегічними цілями розвитку галузі рибного господарства України до 2030 р. потрібно стати будівництво такої нової інноваційної моделі устрою галузі, яка притаманна умовам України і яка зможе гарантовано забезпечити створення сприятливого законодавчого, нормативно-правового, фінансово-економічного, адміністративного, виробничого простору для стрімкого розвитку національного виробництва конкурентоспроможної, якісної рибної продукції на ринках України та поза її межами, створення обʼєктивних передумов для соціально-економічного розвитку підприємств галузі, традиційних рибопромислових регіонів, відновлення екології та природоохоронних водойм на фоні зростання їх рибогосподарського потенціалу зі збереженням всього видового природного біорізноманіття риби та інших водних біоресурсів, тощо. Подальші дослідження повинні проводитися у напрямку актуалізації рибальства й аквакультури, які є важливими джерелами продовольства, харчування та доходів.