ІСТОРИЧНИЙ НАРИС СТАНОВЛЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.35432/tisb302023294752Ключові слова:
генезис, взаємодія, орган публічної влади, національна безпекаАнотація
У статті проаналізовано історичні особливості становлення взаємодії органів публічної влади в системі національної безпеки на території сучасної України. Сформоване авторське розуміння етапності цього процесу та визначено його п’ять послідовних та взаємопов’язаних складових: середньовічний етап (з початку української державності до кінця ХVIII ст.), імперський етап (з кінця ХVIII ст. до початку ХХ ст.), етап української революції (1917-1921 роки), радянський етап (1921-1991 роки) та етап незалежності (з 1991 року по сьогодення).
Аргументовано, що на середньовічному етапі не виникло певних умов, які б сприяли концептуальному вираженню та оформленню національної безпеки як сфери публічного управління. Разом з тим, окрема діяльність органів публічної влади та погляди тогочасних управлінців на проблематику у досліджуваній сфері, стали основною для становлення взаємодії на подальших етапах. З’ясовано, що під час імперського етапу вперше сформувались та почали активно діяти органи публічної влади, до повноважень яких відносилось вчинення дій, спрямованих на захист державного ладу, суверенітету та територіальної цілісності. При цьому, останні, попри відсутність прямих управлінських та нормативних засад, взаємодіяли між собою шляхом обміну інформацією, значимою для національної безпеки. Визначено, що етап української революції ознаменувався формуванням думки про необхідність забезпечення національної безпеки самостійної Української Держави для захисту національних інтересів українського суспільства. Крім того, сформовано низку профільних органів публічної влади, які стали прототипом для сучасних спецслужб, насамперед української армії, безпекових та розвідувальних органів, які взаємодіяли між собою для відбиття зовнішньої загрози. Також, закцентовано увагу на тому, що під час радянського етапу сформовано цілісну систему органів публічної влади у сфері забезпечення національної безпеки, які взаємодіяли між собою у різних формах під впливом реформ та глобальних подій світової політичної обстановки, а також створено нормативні умови для здійснення спільної діяльності.
Наголошено, що існуючий історичний досвід став основою для побудови системи забезпечення національної безпеки під час етап незалежності та вказав на необхідність взаємодії профільних органів публічної влади, особливо в період війни з Російською Федерацією.
Посилання
Література
Georg Reichlin-Meldegg: Das k.u.k. Evidenzbüro im Spionagekrieg gegen Russland. In: Pallasch. Zeitschrift für Militärgeschichte. 2006. Heft 23. S. 145-152.
Judson, Pieter M. The Habsburg Empire: A New History. Harvard University Press. 2016. V. 1. pp. 83–84.
Антонов В. О. Конституційно-правові засади національної безпеки України: монографія. Київ: ТАЛКОМ, 2017. 576 с.
Грідін О.В. Становлення та розвиток органів Служби безпеки України (історико-правовий аналіз). Держава і право. 2010. № 47. С. 152-158.
Конституція України від 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Калашник М.В. З уроків охоронної концепції Гетьмана Скоропадського. Право і суспільство. 2012. № 1. С. 17-20.
References
Georg Reichlin-Meldegg Das k.u.k, (2006) Evidenzbüro im Spionagekrieg gegen Russland. In: Pallasch. Zeitschrift für Militärgeschichte. 23. 145-152.
Judson, Pieter M. (2016). The Habsburg Empire: A New History. Harvard University Press, 1, 83–84.
Antonov, V. O. (2017). Konstytutsiino-pravovi zasady natsionalnoi bezpeky Ukrainy: monohrafiia. Kyiv: TALKOM, 576.
Hridin, O.V. (2010). Stanovlennia ta rozvytok orhaniv Sluzhby bezpeky Ukrainy (istoryko-pravovyi analiz). Derzhava i pravo, 47, 152-158.
Konstytutsiia Ukrainy (1996). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 30, 141.
Kalashnyk, M.V. (2012). Z urokiv okhoronnoi kontseptsii Hetmana Skoropadskoho. Pravo i suspilstvo, 1, 17-20.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).