ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

Проаналізовано психологічні особливості прийняття управлінських рішень у сфері національної безпеки. Визначено, що процес прийняття управлінських рішень складається із наступних складових: аналіз проблемної ситуації, яка потребує вирішення; постановка цілі, які необхідно досягнути; альтернативні варіанти вирішення ситуації; обґрунтований вибір однієї із альтернатив. Також проаналізовано, що при прийнятті управлінських рішень у сфері національної безпеки у публічних службовців активізуються такі особистісні компоненти, як: самосвідомість, самоконтроль, високий рівень професійної мотивації, відкритість до нового професійного досвіду та нові адаптивні можливості, достатній рівень саморегуляції, готовність брати відповідальність за прийняті управлінські рішення.

Визначено, що до основних недоліків інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень у сфері національної безпеки є затримка у надходженні інформації; інформаційні перешкоди; недостатня розповсюдженість джерел; недостовірність даних; політичний вплив на інформацію.

З’ясовано, що до ключових аспектів, які характеризують складність прийняття управлінських рішень у сфері національної безпеки відносяться багатофакторність; неоднорідність загроз;  глобальний контекст; соціальні наслідки; інформаційна складність.

Проаналізовані основні об'єктивні фактори, які впливають на процес прийняття управлінських рішень у сфері національної безпеки, тобто закони та нормативи, які регулюють діяльність публічних органів у сфері національної безпеки, можуть суттєво впливати на можливість та обсяги дій службовців; доступ до точної та актуальної інформації є критичним у прийнятті рішень у сфері національної безпеки; фізичне та соціальне середовище, включаючи комунікаційну інфраструктуру та можливість співпраці з іншими органами та країнами, може впливати на реалізацію рішень.

Визначено, що на психологічному рівні процеси прийняття рішення у сфері національної безпеки носять характер суб’єктивних дій та певної психологічної активності. Подальша активність зумовлена виділенням суб’єктом можливих альтернатив відповідно до зовнішніх чинників. Етап реалізації прийнятого рішення передбачає складну і розгалужену активність суб’єкта. На етапі контролю й аналізу результатів і наслідків прийняття рішення реалізується рефлексивна активність суб’єкта та задіється компенсаторна активність як результат активної взаємодії суб’єкта і середовища. На кожному етапі процес прийняття управлінського рішення регулюється системою групової діяльності.