ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПОНЯТТЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В ПЕРІОД ВОЄННОГО ЧАСУ: ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЙОГО РОЗВИТКОМ

Анотація

Метою дослідження є дослідження особливостей переосмислення поняття людський капітал в період воєнного часу. Доведено, що дослідження змін у тому, як ми розглядаємо людський капітал та інвестуємо в нього, виявляє не тільки економічні та технологічні зрушення, а й глибшу еволюцію суспільства у напрямку стійкості, інклюзивності та адаптивності. Таке розуміння важливе для політиків, викладачів та бізнес-лідерів, оскільки вони розробляють стратегії побудови більш стійкого, справедливого та далекоглядного суспільства. Визначено, що війна в Україні продемонструвала важливість міжнародного співробітництва та мобільності у розвитку людського капіталу. Оскільки світова спільнота відреагувала санкціями проти Росії та підтримкою України, відбувся значний обмін знаннями, навичками та ресурсами, які вплинули на людський капітал у міжнародному масштабі. Доведено, що війна в Україні глибоко вплинула на концепцію людського капіталу, розширивши його за рамки економічної продуктивності та включивши до нього стійкість, адаптованість та ширший спектр навичок та компетенцій, необхідних для національного виживання та відновлення. Визначено, що людський капітал — це сукупність знань, навичок, здібностей та інших характеристик людини, які вона використовує для виробництва економічних благ. Це включає освіту, досвід, здоров'я, та інтелектуальні здібності. В умовах війни, поняття людського капіталу розширюється, включаючи не лише традиційні аспекти, але й такі як вміння швидко адаптуватися до змін, володіння навичками антикризового управління, спроможність до самозахисту, та готовність до відновлення поствоєнної стабільності. Визначено, що в період воєнного часу людський капітал – це готовність до мобілізації, психологічну стійкість, та вміння ефективно реагувати на надзвичайні ситуації. Ці якості стають критично важливими для підтримки національної безпеки та відновлення після перемоги.