РОЗВИТОК ЗАСАД СПІВРЕГУЛЮВАННЯ М’ЯСНОЇ ГАЛУЗІ
DOI:
https://doi.org/10.35432/tisb312024307452Ключові слова:
м'ясна галузь, економічні процеси, стейкхолдер, державне регулюванняПосилання
Бергер А. Д. Методичний підхід до формування корпоративної соціальної відповідальності підприємств м’ясопереробної галузі. Наукові праці Національного університету харчових технологій. 2019. Т. 25, № 6. С. 41-49.
Говорун О. В. Актуальні правові питання розвитку саморегулювання як механізму забезпечення ринкових відносин. Юрист України. 2014. № 4. С. 27-33.
Гончаренко О. Види саморегулювання господарської діяльності. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 11. С. 68-72.
Медведчук О. В. Сутність і типологія саморегулювання. Державне будівництво. 2018. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2018_1_16 (дата звернення: 20.012.2022)
Про схвалення Концепції реформування інституту саморегулювання в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №308-р
Шпикуляк О. Г., Ксенофонтова К. Ю. Концептуальні засади розвитку інституту саморегулювання в аграрному секторі економіки України. Інноваційна економіка. 2017. № 7-8. С. 21-27.
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).