ДОСЯГНЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ ЧЕРЕЗ МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Автор(и)

  • Мирослав Криштанович доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри педагогіки та інноваційної освіти, Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0003-1750-6385
  • Роман Проць кандидат сільськогосподарських наук, докторант кафедри національної безпеки, публічного управління та адміністрування, Державний університет «Житомирська політехніка», Україна https://orcid.org/0009-0008-9143-2234

DOI:

https://doi.org/10.35432/tisb322024319369

Ключові слова:

альтернативні джерела енергії, сталий розвиток, державне регулювання, екологічні стандарти, енергетична безпека, міжнародна кооперація, відновлювані ресурси

Анотація

У сучасному світі активно обговорюється питання досягнення сталого розвитку за допомогою альтернативних джерел енергії.

Метою дослідження є характеристика особливостей досягнення сталого розвитку альтернативних джерел енергії через механізми державного регулювання. Об’єктом дослідження виступає державне регулювання розвитку альтернативних джерел енергії. Основне завдання статті являє собою визначення яким чином досягнути сталого розвитку альтернативних джерел енергії через механізми державного регулювання. Стратегічна зміна фокусу з традиційних джерел на відновлювані, такі як сонячна, вітрова, гідроенергія, стає важливою відповіддю на екологічні, економічні та соціальні виклики глобальної спільноти. Вплив на довкілля від викопного палива спонукає до переходу на чистіші технології, які зменшують викиди парникових газів і сприяють збереженню біорізноманіття та якості життя. Водночас, такий перехід вимагає активної участі держави в регулюванні і стимулюванні відповідного сектора, що підкріплюється необхідністю створення нових робочих місць та зменшення енергетичної залежності.

Доведено, що сутність досягнення сталого розвитку альтернативних джерел енергії полягає у переході від викопних видів палива, які надзвичайно шкідливі для довкілля, до відновлюваних джерел, таких як сонячна, вітрова, гідроенергія та біомаса.

Державне регулювання є вирішальним у стимулюванні впровадження альтернативних джерел, встановленні економічних стимулів, формулюванні стандартів енергоефективності та забезпеченні дотримання екологічних норм. Це сприяє не лише зміцненню енергетичної безпеки держави, але й формуванню нового підходу до використання ресурсів, що забезпечує баланс між потребами сьогодення і майбутнього.

Важливу роль у процесі грає також міжнародна кооперація та партнерство, що відкривають шляхи до обміну технологіями та інвестиціями. Освітні програми та залучення громадськості підвищують обізнаність населення та підтримку ініціатив, спрямованих на сталий розвиток.

 

Посилання

Малолітнєва В. К. Система електронної торгівлі твердим біопаливом як засіб забезпечення сталого розвитку: проблеми правового регулювання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2021. Вип. 67. С. 151 – 157.

Каракаш І. І. Правові вимоги щодо використання нематеріалізованих природних ресурсів та їх компонентів / Природноресурсове право України: навчальний посібник / за ред. доц. І. І. Каракаша. Київ, 2005. 376 с.

Заверюха М. М., Караханян К. М. Еколого-правовий та природоресурсний аспекти взаємодії сонячної енергетики та довкілля. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2023. № 2. С. 107 – 111.

Манжул І. В. Реформування ринку електричної енергії в контексті забезпечення енергетичної безпеки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2018. Вип. 48. Т. 1. С. 39 – 43.

Кишко-Єрлі О. Б. Інститут правового регулювання використання відновлюваних джерел енергії природоресурсного права України. Часопис Київського університету права. 2010. Вип. 2. С. 251 – 254.

Караханян К. М. Особливості правового регулювання альтернативної енергетики в країнах Америки (США, Канада, країни Латинської Америки). Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Юридичні науки». 2021. № 1 (35). С. 68 – 75.

Молдаванов Д. В. Фінансово-правові засоби стимулювання розвитку альтернативної енергетики. Право і суспільство. 2019. № 5. Т. 1. С. 198 – 204.

Молдованов Д. В. Фінансово-правове забезпечення державної політики в сфері альтернативної енергетики: дис. … докт. філософії 081 Право. Харків, 2020. 238 с.

Ободовський О. Г., Рахматулліна Е. Р., Тимуляк Л. М. Коротка історія розвитку та сучасний стан малої гідроенергетики на рівнинних річках України. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2016. Т. 4. С. 94 – 106.

Кузьміна М. М. Європейський досвід забезпечення розвитку альтернативної енергетики. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2012. № 4 (11). С. 120 – 127.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-26

Номер

Розділ

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ