ФАКТОРИ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ ВИКОРИСТАННЯ РОТАЦІЇ В МЕХАНІЗМІ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.35432/tisb322024319683Ключові слова:
публічна служба, проходження публічної служби, управління персоналом, кадрові технології, ротаціяАнотація
У статті досліджуються фактори, які обмежують використання ротації в механізмі професійної мобільності публічних службовців. Визначено, що ротація сприяє професійному розвитку, ефективності роботи, зниженню корупції, але її впровадження ускладнюється зовнішніми (нормативними, фінансовими) та внутрішніми (мотиваційними, професійними) бар’єрами. Аналізується роль ціннісних орієнтирів, мотиваційних моделей і професійної підготовки службовців у подоланні перешкод ротації. Запропоновано вдосконалення кадрового менеджменту й корпоративної культури як інструментів підвищення ефективності ротації. Розроблені практичні рекомендації для покращення управління ротацією в органах публічної влади.
Посилання
Безтелесна Л. І. Ротація як результат реалізації ефективного управління компетенцією людських ресурсів. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економічні науки. 2018. Вип. 4.С. 24-31
Воробйова Л. Ціннісні орієнтації особистості в контексті соціокультурних трансформацій українського суспільства. Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії. 2021. Вип. 38. С. 30-35.
Дєгтяр О. А., Непомнящий О. М. Ротація персоналу як елемент системи управління трудовими переміщеннями в умовах економічної нестабільності. Теорія та практика державного управління. 2017. Вип. 4. С. 177-184.
Енциклопедія державного управління: у 8 томах/ Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Том 6: Державна служба. Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. 2011. 524 с.
Караваєва В. А., Спіцина Л. В. Дослідження трудової мотивації молоді з різним соціально- економічним статусом. Проблеми сучасної психології. 2017. № 2. С. 56-61.
Кодекс законів про працю України: Кодекс України від 10.12.1971 №322-VIII
Куйбіда В. С., Шпекторенко І.В. Ротація персоналу: ресурси інституційного каналу професіоналізації кадрів та інструмента (процедури) Управління персоналом публічної служби. Публічне управління та регіональний розвиток. 2023. № 21. С. 850-867.
Ларіна Н. Б. Професіоналізація та професійно-кар’єрне зростання публічних службовців: виклики та перспективи. Публічне управління та регіональний розвиток. 2023. № 19. С. 239-257.
Литвинова Л. В. Ціннісні та соціокультурні орієнтації сучасних публічних службовців України/ Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 10. С. 78-83.
Мельник Ю. С. Ротація кадрів як один із інструментів управління кадровою політикою в органах доходів і зборів. Науковий вісник публічного та приватного права. 2017. Вип. 5(2). С. 95-100.
Морозова А. Соціальний ліфт як засіб ротації державних службовців. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління. 2021. Вип. 1. С. 54-60.
Покотило Т. В., Смаглюк А. А. Організаційні зміни: проблема опору персоналу та шляхи його подолання. Теорія та практика державного управління. 2021. Вип. 2. С. 154-162.
Про акціонерні товариства: Закон України від 27.07.2022 №2465-IX
Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги: Закон України від 01.07.2022 № 2347-IX
Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів: Закон України від 17.09.2024 №3977-IX
Про Державне бюро розслідувань: Закон України від 12.11.2015 № 794-VIII
Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII
Про дипломатичну службу: Закон України від 07.06.2018 № 2449-VIII
Про забезпечення права на справедливий суд: Закон України від 12.02.2015 № 192-VIII
Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки: Закон України від 20.06.2022 № 2322-IX
Про затвердження Концепції ротації кадрів на окремих посадах державних службовців: Розпорядження КМУ від 18.03.2002 №144-р (нечинне)
Про затвердження наукової програми дослідження розвитку державної служби та вдосконалення кадрового забезпечення державного управління: Постанова КМУ від 08.08.2001 р. № 953
Про затвердження Порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби: Наказ МЗС України від 18.10.2018 №427
Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг: Закон України від 22.09.2016 № 1540-VIII
Про рейтингування: Закон України від 19.09.2024 №3981-IX
Про соціальний діалог в Україні: Закон України від 23.12.2010 № 2862-VI
Прудиус Л. В. Розвиток корпоративної культури державних службовців в умовах європейської інтеграції України. Держава та регіони. Серія : Державне управління. 2017. № 1. С. 120-125.
Савісько С. В. Основні фактори впливу на формування ціннісно-смислової парадигми державної служби України. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2013. № 3. С. 46-52.
Савісько С. В. Характеристика ціннісно-смислової парадигми державної служби України в системі суспільних цінностей. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2013. Вип. 2. С. 28-42.
Федчишин С. А. Ротація у дипломатичній службі України: сутність та ознаки. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2018. Вип. 4. С. 134-138.
Шевченко О. Теоретико-прикладні засади розвитку системи мотивації державних службовців. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія : Публічне управління та адміністрування. 2021. № 1. С. 28-31.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
