ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НА МУНІЦИПАЛЬНОМУ РІВНІ

Автор(и)

  • Олег Кравець аспірант кафедри публічного управління та регіоналістики Навчально-наукового Інституту публічної служби та управління Національний університет «Одеська політехніка», Україна https://orcid.org/0009-0002-6074-6595

DOI:

https://doi.org/10.35432/tisb322024319697

Ключові слова:

сталий розвиток, складові сталого розвитку, принципи сталого розвитку, муніципальні утворення, територіальні громади, зарубіжний досвід сталого розвитку

Анотація

У статті шляхом узагальнення та порівняння досліджено принципи сталого розвитку, що дало можливість виробити критерій їх групування за складовими та концептуальною ідеєю збереження ресурсів для прийдешніх поколінь. Запропоновано здійснити поділ принципів впровадження стратегій сталого розвитку на засадничі і діяльнісні, останні встановлюють правила дій посадовців місцевих органів влади щодо реалізації стратегій. У статті показано збалансованість складових сталого розвитку при реалізації проектів у великих європейських містах, що вказує на саме такий підхід при впровадженні стратегій сталого розвитку в практику територіальних громад України.

Посилання

Meadows D., Dennis L., Randers J., Behrens I., William W. The Limits to Growth; A Report for the Club of Rome's Project on the Predicament of Mankind. 1972. New York: Universe Books.

Стратегія сталого розвитку: Європейські горизонти: підручник / І.Л. Якименко та ін. Київ: НУХТ, 2022. 37 с. URL: https://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/7990/1/stratehiia_staloho.pdf

Brundtland G. Our common future – Call for action. Environmental Conservation, 1987. 14(4): p. 291-294.

Чепелюк Г. М., Гайович В. Ю. Визначенн я категорії «сталий розвиток» у контексті екологічного підприємництва. Ефективна економіка. 2020. № 7. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8068

Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development. UN General Assembly Resolution. URL:http://sdg.org.ua/ua/resources-2/344-2030-2015.

Стратегія сталого розвитку: підручник / В.М.Боголюбов, та ін. Київ: ВЦ НУБІПУ, 2018. 446 с.

The Five Principles of Green Economy. Green Economy Coalition. URL:https://www.greeneconomycoalition.org/news-and-resources/the-5-principles-of-green-economy

Кравченко Т. А. Основа сталого розвитку територіальних громад системний підхід до реалізації національних інтересів України. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. 2014 № 1. URL:https://el-zbirn-du.at.ua/2014_1/24.pdf

Стратегії сталого розвитку : навч. посіб. / В. В. Добровольский та ін. Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2021. 160 с.

Макосій С. Д. Зарубіжний досвід реалізації стратегії сталого розвитку. Молодий вчений. 2016. № 6. С. 324-328. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/molv _2016_6_83.

Добикіна О. К., Єршова Є. В. Дослідження зарубіжного досвіду формування концепції сталого розвитку, її реалізації та можливості адаптації до вітчизняних умов. Економічний вісник Донбасу. № 1 (51). 2018. с.45-48.

Мельникова М. В., Градобоєва Є. С. Аналіз європейського досвіду використання системи екологічної безпеки стало розвинутих міст. Економічний простір. 2020. С. 109-113. URL: https://doi.org/10.32782/2224-6282/163-19

Кононенко О. Екологоорієнтований розвиток міст: теоретичні підходи та досвід формування. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Географія». 2014. Вип. 1 (62). С. 22–25.

Шолок І.В. Порівняльний аналіз озеленення великих міст України та Європи. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія «Екологія». 2014. №1140. Вип. 11. С. 42-49.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-26

Номер

№ 32 (2024): ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

Розділ

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).