ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ВИКЛИКІВ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.35432/tisb322024319851Ключові слова:
управління людськими ресурсами, дефіцит кадрів, мотивація, управління стратегічним потенціалом, людські ресурси, органи публічної влади, інноваційні підходиАнотація
У статті аналізуються соціально-гуманітарні аспекти управління стратегічним потенціалом в умовах військових викликів, які мають надзвичайну важливість. Повномасштабна війна, що розпочалася у лютому 2022 року, значно загострила проблеми соціально-гуманітарної безпеки та стабільності України. Агресія рф проти України створює безпрецедентні виклики для громадян, вимагаючи від органів публічної влади застосування інноваційних соціально-гуманітарних підходів для збереження, захисту та розвитку країни.
Важливим завданням у нинішніх умовах стало не лише забезпечення функціонування суспільства та збереження державності, але й необхідність підвищення ефективності гуманітарного вектора освітньої політики. Особливу значущість у цьому контексті мають збереження людського потенціалу та вдосконалення системи освіти відповідно до сучасних викликів. Наразі перед країною стоять складні завдання модернізації ключових галузей, включаючи освіту, що передбачає впровадження інноваційних соціально-гуманітарних технологій із психологічним супроводом і системною підтримкою психологічного стану населення.
Сучасні виклики вимагають об’єднання зусиль органів державної влади та громадянського суспільства для забезпечення соціальної стабільності, захисту прав людини та відновлення зруйнованої інфраструктури. Особливу увагу слід приділити розробці та впровадженню інноваційних соціальних програм, спрямованих на підтримку найбільш вразливих верств населення.
Посилання
Бакуменко В. Д., Кравченко С. О., Руденко О. М. Підходи та моделі креативного державного управління: монографія. Київ: АМУ, 2013. 325 с.
Ващенко К. О. Професійна підготовка державних службовців : теорія, методологія, практика: монографія. К. О. Ващенко. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2017.416 с.
Грищук А.Б. Адміністративно-правове регулювання професійної підготовки державних службовців в умовах адміністративної реформи в Україні. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. — Львів, 2015. — 230 с.
Гончарук Н., Пирогова Ю. Пріоритетні напрями вдосконалення управління людськими ресурсами у сфері публічної служби України. Public administartion aspects. 2020. Т. 8, № 6. С. 37–48.
Карпенко Л.М., Іжа М.М., Гороховський М.В. (2023). Інструменти державної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу в Україні в умовах воєнного стану. Науковий журнал «Публічне управління і адміністрування в Україні». №33/2023. - С.67-73. - Available at: http://www.pag-journal.iei.od.ua/archives/2023/33-2023/12.pdf
Запатріна І.В., Шатковська А.О. Досвід післявоєнного відновлення міст світу: уроки для України. USAID, 2023 https://era-ukraine.org.ua/wp-content/uploads/2023/06/Doslidzhennia_Dosvid-pisliavoiennoho-vidnovlennia-mist.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).