АКСІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ ТА УПРАВЛІННЯ: ЦІННОСТІ, ЕТИКА, ПРИНЦИПИ ВРЯДУВАННЯ ТА ПРОЦЕСИ УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ ДЛЯ УКРАЇНИ (англ)

Анотація

 Управління в публічному секторі є не лише технічною чи бюрократичною функцією, а й ціннісно-орієнтованою практикою, що відображає суспільні очікування та норми. Аксіологія, як філософське вчення про цінності, відіграє ключову роль у формуванні державного управління, впливаючи на ухвалення рішень, розробку політики та функціонування інституцій. У країнах, що прагнуть європейської інтеграції, важливу роль відіграє Європейський кодекс належної адміністративної поведінки, який забезпечує відповідність принципам прозорості, підзвітності, неупередженості та ефективності. У статті обґрунтовуються основні аксіологічні детермінанти публічного управління, що поділяються на три групи: етичні й моральні цінності, демократичні й управлінські принципи та операційні й управлінські цінності. Зазначається, що Україна успадкувала бюрократичну централізовану модель управління від радянської системи, однак із 1990-х років впроваджує реформи, спрямовані на посилення прозорості, підзвітності та громадської участі. Розглядаються сучасні виклики для аксіології публічної служби та управління в Україні, які охоплюють пост-воєнне відновлення, боротьбу з корупцією, децентралізацію та інтеграцію європейських стандартів управління. Визначаються перспективні напрями, пов’язані з аксіологією публічної служби та управління, такі, як-от розвиток етичного лідерства, розширення громадської участі у формуванні політики та впровадження цифрових технологій для підвищення ефективності державного управління.