ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТІР БАГАТОПОВЕРХОВОЇ БУДІВЛІ
DOI:
https://doi.org/10.35432/tisb332025331449Ключові слова:
публічний простір, багатоповерхова забудова, типологія простору, простір комунікації, урбаністика, соціальна взаємодія, житлове середовище, міське планування, управління містом, міське самоврядування, територіальне плануванняАнотація
Стаття присвячена вивченню структури, функцій та типології публічного простору в межах сучасної багатоповерхової будівлі. У центрі уваги – ієрархія шести категорій публічного простору, що охоплюють як напівприватні внутрішньоквартирні зони, так і відкриті для широкого загалу простори з функціональним, рекреаційним або соціальним навантаженням. Проаналізовані соціальні, архітектурні та культурні аспекти формування публічних середовищ у висотній житловій забудові. Акцентовано на ролі таких просторів у забезпеченні соціальної інтеграції, локальної ідентичності та якості міського життя. У роботі пропонується концептуальний підхід до розуміння публічного простору як багаторівневої системи комунікації та співіснування, здатної адаптуватися до змін урбаністичного середовища. Визначені перспективи подальших міждисциплінарних досліджень, зокрема у напрямку вивчення гібридних і трансформативних моделей публічних просторів у контексті поліцентричної урбанізації.
Посилання
Болотов Г. І. До проблеми архітектурно-планувальної організації публічного простору міст. Проблемы теории и истории архитектуры Украины. 2018. Вып. 18. С. 41-46.
Васильєва Л. А. Публічність як атрибут сучасного міжкультурного простору. Гуманітарний часопис. 2016. № 2. С. 74-81.
Грищенко М. Публічний простір міста як об'єкт соціологічного дослідження. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. 2016. Вип. 1. С. 31-38.
Гунько С., Лях Т., Карпенко О. Публічний простір як інструмент розвитку соціальної згуртованості громади. Ввічливість. 2023. Вип. 2. С. 218-224.
Гусєв М. О. Загальні принципи формування відкритих публічних просторів міст. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2024. Вип. 69. С. 3-11.
Гусєв М. О. Принцип "трансформативності" в формуванні відкритих публічних просторів міст. Просторовий розвиток. 2024. Вип. 8. С. 10-17.
Денисенко Н. О. Принципи та напрямки створення ефективного міського публічного простору. Містобудування та територіальне планування. 2018. Вип. 66. С. 141-148.
Денисенко Н. О. Соціально-економічні ефекти створення міського публічного простору. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2018. Вип. 50. С. 177-183.
Діденко Ю. М. Історичний розвиток публічних просторів. Архітектурний вісник КНУБА. 2018. Вип. 16. С. 176-184.
Діденко Ю. М. Проблеми публічних просторів сучасних українських міст. Містобудування та територіальне планування. 2017. Вип. 63. С. 108-113.
Закірова С. Місто як еволюційний публічний простір комунікаційних змін. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2019. Вип. 52. С. 49-60.
Колінько М. В. Відкритість публічного простору і комфорт приватного. Вісник Донецького національного університету. Сер. Б : Гуманітарні науки. 2015. № 1-2. С. 387-393.
Колтун В. С. Публічний простір у процесах консолідації територіальних громад. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2018. № 1. URL: Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2018_1_4
Колтун В. С. Публічний простір українських міст у системі глобалізованого світу. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Державне управління. 2018. Т. 29(68), № 1. С. 200-204.
Котуков О. А. Теоретичні засади формування публічного та публічно-політичного просторів. Ефективність державного управління. 2015. Вип. 43. С. 65-73.
Лукін С. Ю. Кореляція суспільних феноменів «публічний простір» та «держава». Публічне управління та регіональний розвиток. 2020. № 8. С. 345-368.
Лукін С. Ю. Публічний простір: структура та складники, їхні ознаки та принципи. Теорія та практика державного управління. 2020. Вип. 1. С. 33-41.
Лукін С. Ю. Системний підхід до управління розвитком публічного простору. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2020. Вип. 17. С. 63-68.
Мезенцев К. В., Мезенцева Н. І., Бура Т. Л. Трансформація публічних просторів у великих містах України на прикладі торговельно-розважальних центрів. Економічна та соціальна географія. 2011. Вип. 63. С. 172-184.
Мезенцев К. В., Провотар Н. І., Пальчук М. В. Публічні простори через призму партисипативного міського планування – приклад Києва. Український географічний журнал. 2020. № 2. С. 30-37.
Мезенцев К., Мезенцева Н. Сучасні трансформації публічних просторів Києва: передумови, прояв та специфіка. Часопис соціально-економічної географії. 2017. Вип. 22. С. 39-46.
Мезенцева Н., Пальчук М. Відкриті публічні простори Києва в контексті соціально-просторового підходу. Економічна та соціальна географія. 2018. Вип. 80. С. 18-27.
Мезенцева Н., Пальчук М. Публічні простори міст: осмислення через призму зарубіжного дискурсу. Економічна та соціальна географія. 2016. Вип. 76. С. 19-26.
Міхно Н. К. Особливості (ре)конфігурації публічних просторів у місті: до питання актуалізації проблеми у науковому дискурсі. Грані. 2019. Т. 22, № 7. С. 13-20.
Несинова С. В. Сучасні підходи до вивчення поняття міського «публічного простору». Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2017. Вип. 2(1). С. 87-90.
Пилипів В. В. Гостинність у публічному просторі європейського індустріального міста. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Культурологія. 2017. Вип. 25. С. 200-208.
Полек T. Балкон у пострадянському місті: приватне і публічне в юридичному вимірі. Українознавство. 2018. № 2. С. 170-179.
Полюга В. Феномен міського публічного простору (одна вулиця, два дні, місто-мільйонник: досвід соціального експерименту в місті Одеса). Соціологічні студії. 2016. № 2. С. 52-55.
Провотар Н., Огійчук Н. Публічні простори Житомира: місця, які спонукають мешканців виходити в місто. Економічна та соціальна географія. 2021. Вип. 86. С. 40-52.
Радіонова Л. О., Радіонова О. М. «Третє місце» як сучасний публічний простір міста. Соціально-гуманітарний вісник. 2021. Вип. 37. С. 42-44.
Радіонова Л. О., Радіонова О. М. Публічний простір міста versus право на місто. Перспективи. Соціально-політичний журнал. 2020. № 1. С. 115-121.
Радіонова Л. Публічний простір міста в соціально-філософській перспективі: методологія дослідження. Схід. 2013. № 6. С. 273-277.
Савченко О. С. Актуалізація нових аспектів формування публічного простору усередині об’єднаних територіальних громад в Україні. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2019. № 6(1). С. 44-54.
Тищенко І. М. Міський публічний простір: підходи до визначення. Магістеріум. Культурологія. 2015. Вип. 59. С. 26-33.
Урбан О. В. Взаємодія публічного та приватного просторів в українському місті. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 7 : Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. 2017. Вип. 37. С. 39-45.
Фесенко Г. Г. Естетика публічного простору міста в контексті філософії суб’єкта творчості. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2016. Вип. 10. С. 157-160.
Charter of Public Spacе. URL https://habnet.unhabitat.org/sites/default/files/documents/ Charter%20of%20Public%20Space.pdf (дата звернення 12.04.2025).
References
Bolotov H. I. Do problemy arkhitekturno-planuvalnoi orhanizatsii publichnoho prostoru mist. Problemы teoryy y ystoryy arkhytekturы Ukraynы. 2018. Vыp. 18. S. 41-46.
Vasylieva L. A. Publichnist yak atrybut suchasnoho mizhkulturnoho prostoru. Humanitarnyi chasopys. 2016. № 2. S. 74-81.
Hryshchenko M. Publichnyi prostir mista yak obiekt sotsiolohichnoho doslidzhennia. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Sotsiolohiia. 2016. Vyp. 1. S. 31-38.
Hunko S., Liakh T., Karpenko O. Publichnyi prostir yak instrument rozvytku sotsialnoi zghurtovanosti hromady. Vvichlyvist. 2023. Vyp. 2. S. 218-224.
Husiev M. O. Zahalni pryntsypy formuvannia vidkrytykh publichnykh prostoriv mist. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia. 2024. Vyp. 69. S. 3-11.
Husiev M. O. Pryntsyp "transformatyvnosti" v formuvanni vidkrytykh publichnykh prostoriv mist. Prostorovyi rozvytok. 2024. Vyp. 8. S. 10-17.
Denysenko N. O. Pryntsypy ta napriamky stvorennia efektyvnoho miskoho publichnoho prostoru. Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia. 2018. Vyp. 66. S. 141-148.
Denysenko N. O. Sotsialno-ekonomichni efekty stvorennia miskoho publichnoho prostoru. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia. 2018. Vyp. 50. S. 177-183.
Didenko Yu. M. Istorychnyi rozvytok publichnykh prostoriv. Arkhitekturnyi visnyk KNUBA. 2018. Vyp. 16. S. 176-184.
Didenko Yu. M. Problemy publichnykh prostoriv suchasnykh ukrainskykh mist. Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia. 2017. Vyp. 63. S. 108-113.
Zakirova S. Misto yak evoliutsiinyi publichnyi prostir komunikatsiinykh zmin. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho. 2019. Vyp. 52. S. 49-60.
Kolinko M. V. Vidkrytist publichnoho prostoru i komfort pryvatnoho. Visnyk Donetskoho natsionalnoho universytetu. Ser. B : Humanitarni nauky. 2015. № 1-2. S. 387-393.
Koltun V. S. Publichnyi prostir u protsesakh konsolidatsii terytorialnykh hromad. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 2018. № 1. URL: Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2018_1_4
Koltun V. S. Publichnyi prostir ukrainskykh mist u systemi hlobalizovanoho svitu. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia : Derzhavne upravlinnia. 2018. T. 29(68), № 1. S. 200-204.
Kotukov O. A. Teoretychni zasady formuvannia publichnoho ta publichno-politychnoho prostoriv. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia. 2015. Vyp. 43. S. 65-73.
Lukin S. Yu. Koreliatsiia suspilnykh fenomeniv «publichnyi prostir» ta «derzhava». Publichne upravlinnia ta rehionalnyi rozvytok. 2020. № 8. S. 345-368.
Lukin S. Yu. Publichnyi prostir: struktura ta skladnyky, yikhni oznaky ta pryntsypy. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia. 2020. Vyp. 1. S. 33-41.
Lukin S. Yu. Systemnyi pidkhid do upravlinnia rozvytkom publichnoho prostoru. Publichne upravlinnia i administruvannia v Ukraini. 2020. Vyp. 17. S. 63-68.
Mezentsev K. V., Mezentseva N. I., Bura T. L. Transformatsiia publichnykh prostoriv u velykykh mistakh Ukrainy na prykladi torhovelno-rozvazhalnykh tsentriv. Ekonomichna ta sotsialna heohrafiia. 2011. Vyp. 63. S. 172-184.
Mezentsev K. V., Provotar N. I., Palchuk M. V. Publichni prostory cherez pryzmu partysypatyvnoho miskoho planuvannia – pryklad Kyieva. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal. 2020. № 2. S. 30-37.
Mezentsev K., Mezentseva N. Suchasni transformatsii publichnykh prostoriv Kyieva: peredumovy, proiav ta spetsyfika. Chasopys sotsialno-ekonomichnoi heohrafii. 2017. Vyp. 22. S. 39-46.
Mezentseva N., Palchuk M. Vidkryti publichni prostory Kyieva v konteksti sotsialno-prostorovoho pidkhodu. Ekonomichna ta sotsialna heohrafiia. 2018. Vyp. 80. S. 18-27.
Mezentseva N., Palchuk M. Publichni prostory mist: osmyslennia cherez pryzmu zarubizhnoho dyskursu. Ekonomichna ta sotsialna heohrafiia. 2016. Vyp. 76. S. 19-26.
Mikhno N. K. Osoblyvosti (re)konfihuratsii publichnykh prostoriv u misti: do pytannia aktualizatsii problemy u naukovomu dyskursi. Hrani. 2019. T. 22, № 7. S. 13-20.
Nesynova S. V. Suchasni pidkhody do vyvchennia poniattia miskoho «publichnoho prostoru». Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii. 2017. Vyp. 2(1). S. 87-90.
Pylypiv V. V. Hostynnist u publichnomu prostori yevropeiskoho industrialnoho mista. Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku. Kulturolohiia. 2017. Vyp. 25. S. 200-208.
Polek T. Balkon u postradianskomu misti: pryvatne i publichne v yurydychnomu vymiri. Ukrainoznavstvo. 2018. № 2. S. 170-179.
Poliuha V. Fenomen miskoho publichnoho prostoru (odna vulytsia, dva dni, misto-milionnyk: dosvid sotsialnoho eksperymentu v misti Odesa). Sotsiolohichni studii. 2016. № 2. S. 52-55.
Provotar N., Ohiichuk N. Publichni prostory Zhytomyra: mistsia, yaki sponukaiut meshkantsiv vykhodyty v misto. Ekonomichna ta sotsialna heohrafiia. 2021. Vyp. 86. S. 40-52.
Radionova L. O., Radionova O. M. «Tretie mistse» yak suchasnyi publichnyi prostir mista. Sotsialno-humanitarnyi visnyk. 2021. Vyp. 37. S. 42-44.
Radionova L. O., Radionova O. M. Publichnyi prostir mista versus pravo na misto. Perspektyvy. Sotsialno-politychnyi zhurnal. 2020. № 1. S. 115-121.
Radionova L. Publichnyi prostir mista v sotsialno-filosofskii perspektyvi: metodolohiia doslidzhennia. Skhid. 2013. № 6. S. 273-277.
Savchenko O. S. Aktualizatsiia novykh aspektiv formuvannia publichnoho prostoru useredyni obiednanykh terytorialnykh hromad v Ukraini. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Pedahohichni nauky. 2019. № 6(1). S. 44-54.
Tyshchenko I. M. Miskyi publichnyi prostir: pidkhody do vyznachennia. Mahisterium. Kulturolohiia. 2015. Vyp. 59. S. 26-33.
Urban O. V. Vzaiemodiia publichnoho ta pryvatnoho prostoriv v ukrainskomu misti. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 7 : Relihiieznavstvo. Kulturolohiia. Filosofiia. 2017. Vyp. 37. S. 39-45.
Fesenko H. H. Estetyka publichnoho prostoru mista v konteksti filosofii subiekta tvorchosti. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii. 2016. Vyp. 10. S. 157-160.
Charter of Public Space. URL https://habnet.unhabitat.org/sites/default/files/documents/Charter%20of%20Public%20Space.pdf [in English]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
