МЕХАНІЗМИ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЙНИМ РИЗИКАМ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті ґрунтовно досліджено методологічні аспекти запобігання корупційним ризикам у сфері публічного управління. Актуальність обраної теми зумовлена нагальною потребою впровадження комплексних та ефективних заходів для подолання корупції, що є однією з найзначніших загроз для правовладдя, ефективності державного управління та довіри суспільства до публічних інституцій. Особливого значення це дослідження набуває в контексті європейської інтеграції України та виконання нею міжнародних зобов'язань щодо боротьби з корупцією, що передбачає адаптацію національного законодавства до європейських стандартів доброчесності та прозорості.

Наголошено на недостатній розробленості саме методологічних засобів дослідження публічно-правових явищ та корупційних ризиків зокрема, що призводить до фрагментації наукових досліджень та обмежує ефективність антикорупційних ініціатив. Метою статті є визначення ключових методологічних підходів, які можуть бути ефективно застосовані для гносеології запобігання корупційним ризикам у діяльності органів публічного адміністрування.

У статті обґрунтовано необхідність використання системного підходу, який дозволяє розглядати корупцію як багатовимірне соціальне явище, що формується на перетині політичних, економічних, правових та культурних факторів. Цей підхід забезпечує цілісне уявлення про причини, механізми та наслідки корупції, включаючи багаторівневий аналіз – від макросоціальних умов до поведінки окремих осіб.

Важливе місце в дослідженні посідає діяльнісний підхід, який зосереджується на вивченні суб'єктів корупції, їхніх мотивів, цілей та дій. Такий аналіз дає змогу ідентифікувати «слабкі ланки» у системі публічного управління, розкрити механізми виникнення корупції в межах адміністративних процедур та оптимізувати управлінські процеси для мінімізації ризиків.

Особлива увага приділяється аксіологічному підходу, який дозволяє дослідити ціннісні аспекти, що лежать в основі корупційної поведінки. Вивчення цінностей, що переважають у публічному секторі, а також вплив суспільних цінностей на динаміку корупційних ризиків, є критично важливим для формування культури доброчесності та розробки ефективних профілактичних програм, які враховують культурний контекст.

Застосування цих трьох взаємодоповнюючих методологічних підходів (системного, діяльнісного та аксіологічного) дає змогу створити комплексну наукову модель запобігання корупційним ризикам, що враховує об'єктивні та суб'єктивні аспекти корупційної поведінки, а також пропонує науково обґрунтовані рекомендації для підвищення ефективності антикорупційної політики в Україні.