МЕХАНІЗМИ ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ГРОМАДАМИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Анотація

У статті ґрунтовно досліджено сучасні механізми залучення громадськості до процесів стратегічного управління територіальними громадами в умовах реформи децентралізації в Україні. Підкреслено, що активна участь громадян є не лише запорукою демократичної легітимності, ефективності, прозорості та соціальної справедливості управління, але й ключовим чинником подолання розриву між законодавчими гарантіями та реальною практикою місцевого самоврядування, що часто характеризується обмеженим доступом до інформації та низькою правосвідомістю населення.

Детально проаналізовано основні функції громадськості в контексті стратегічного управління – контрольну, діалогову та партисипативну – та розглянуто найбільш дієві інструменти їх втілення. Серед таких інструментів виокремлено громадські обговорення стратегічних документів, ініціативне (партисипаторне) бюджетування, створення та функціонування громадських рад, проведення публічних консультацій, а також активне використання цифрових технологій для розширення комунікації.

Виявлено системні проблеми та чинники, що перешкоджають ефективній взаємодії та повноцінному залученню громадськості. До них віднесено: обмежений доступ до публічної інформації, низький рівень правової культури та громадянської активності, недостатня інституційна спроможність як органів влади, так і громадських організацій, а також подекуди формальний підхід до процедур залучення з боку представників місцевого самоврядування.

Запропоновано комплексний та системний підхід до подолання існуючих бар’єрів. Цей підхід включає: удосконалення нормативно-правової бази із чітким визначенням прав, процедур участі та відповідальності за їх недотримання; інституційний розвиток, що передбачає підтримку організацій громадянського суспільства та створення спеціалізованих підрозділів для взаємодії з громадою; підвищення правової обізнаності та політичної культури населення, зокрема через освітні програми та активне залучення молоді; поглиблення цифрової трансформації взаємодії влади та громади з особливим акцентом на забезпечення інклюзивності, кібербезпеки та доступності технологій для всіх верств населення; а також формування стійкої політичної волі до реальної, а не декларативної партисипації.

Окрему увагу в статті приділено обґрунтуванню необхідності запровадження та використання дієвих систем моніторингу та оцінки ефективності механізмів залучення громадськості. Це дозволить не лише аналізувати результативність впроваджених інструментів, але й забезпечить їх постійне вдосконалення, підвищуючи реальний вплив громадян на процеси прийняття рішень та сприяючи сталому розвитку територіальних громад.