ОСНОВНІ ФОРМИ ТА ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ З ОРГАНАМИ ПРОКУРАТУРИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.35432/tisb332025331765Ключові слова:
законність, органи публічної влади, органи прокуратури, публічне управління, воєнний стан, правопорядок, права людини, державний суверенітетАнотація
У статті досліджуються основні форми та принципи взаємодії органів публічної влади з органами прокуратури в Україні, особливо наголошуючи на специфіці воєнного стану. Авторка детально розглядає правові, організаційні та функціональні аспекти такої взаємодії, що формуються під впливом надзвичайного правового режиму. В умовах повномасштабного вторгнення Росії, ефективна співпраця цих інституцій є критично важливою для забезпечення національної безпеки та стабільності.
На основі чинного законодавства та нормативних актів, що регулюють діяльність прокуратури, визначено та обґрунтовано ключові принципи співпраці, серед яких: законність, координація, оперативність, гласність та публічність, незалежність, рівність, прозорість, науковість, плановість та безперервність.
Досліджено різноманітні форми взаємодії, які охоплюють організацію спільних зустрічей для обговорення актуальних питань та узгодження дій, надання та отримання даних, необхідних для виконання повноважень, проведення узгоджених заходів для контролю за дотриманням законів органами публічної влади, надання рекомендацій та роз'яснень щодо застосування законодавства, співпрацю у формуванні проєктів законів та інших документів, а також оперативне вжиття заходів у разі виявлення порушень закону з боку органів публічної влади. Особлива увага приділяється адаптації цих форм до умов воєнного стану, зокрема спрощеним процедурам прийняття рішень, обмеженню доступу до інформації для забезпечення національної безпеки та посиленню ролі прокуратури у виборі запобіжних заходів. Усі ці аспекти розглядаються через призму забезпечення національної безпеки та відновлення правопорядку. Дослідження також акцентує увагу на міжнародному досвіді взаємодії правоохоронних органів в умовах збройних конфліктів та його адаптації до українських реалій.
Авторка також аналізує проблемні аспекти взаємодії, такі як недостатня чіткість у розмежуванні повноважень між органами публічної влади та прокуратурою, а також обмеженість ресурсів у період воєнного стану. Наголошується на важливості дотримання принципів законності, верховенства права, незалежності органів прокуратури та балансу повноважень між інституціями для забезпечення ефективності. У статті висвітлюються питання забезпечення прав і свобод людини в надзвичайних умовах, а також ефективної реалізації функцій прокуратури у сфері захисту державного суверенітету та конституційного ладу.
На завершення, стаття містить практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів взаємодії між органами публічної влади та прокуратурою в умовах воєнного стану, що є вкрай важливим для стабілізації правопорядку та захисту національних інтересів.
Посилання
Бабінська А. В. Шляхи вдосконалення адміністративно-правових засад кадрового забезпечення органів прокуратури України / А. В. Бабінська // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2020. - № 1. - С. 298-305.
Васечко Л.О., Лашко Є.Є. Поняття системи правоохоронних органів: формування єдиного підходу.
Мельник О. Транспарентність як засада організації та діяльності прокуратури. Правові горизонти. 2019. № 17(30). С. 102–106. С. 104
Карпунцов В.В. Процесуальна компетенція органів прокуратури України: адміністративно-правовий аспект: монографія. Київ: Логос, 2018. 376 с.
Руденко М.В. Проблеми системи прокуратури України. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2020. № 2 (40). С. 51–58.
Стефанчук М. Прокуратура в системі суб’єктів судового права : Нариси до судового права : монографія / за заг. ред. О. З. Хотинської-Нор. Київ: ВД «Дакор», 2024. С. 183-215.
Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 р. № 1697-VII: станом на 9 лип. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1697-18#Text (дата звернення: 21.04.2025)
Юридичний науковий електронний журнал. Запоріжжя, 2022. № 8/2022. С. 22–24.
References
Babinska A. V. Ways to improve the administrative and legal principles of staffing the prosecutor's office of Ukraine / A. V. Babinska // Legal Bulletin. - Odesa: Helvetika - 2020. - No. 1. - P. 298-305.
Vasechko L.O., Lashko E.E. The concept of the system of law enforcement agencies: the formation of a unified approach.
Melnyk O. Transparency as a basis for the organization and activities of the prosecutor's office. Legal Horizons. 2019. No. 17(30). P. 102–106. P. 104
Karpuntsov V.V. Procedural competence of the prosecutor's office of Ukraine: administrative and legal aspect: monograph. Kyiv: Logos, 2018. 376 p.
Rudenko M.V. Problems of the prosecutor's office system of Ukraine. Current problems of law: theory and practice. 2020. No. 2 (40). P. 51–58.
Stefanchuk M. The Prosecutor's Office in the System of Subjects of Judicial Law: Essays on Judicial Law: Monograph / General Editor O. Z. Khotynska-Nor. Kyiv: Publishing House "Dakor", 2024. P. 183-215.
On the Prosecutor's Office: Law of Ukraine of 14.10.2014 No. 1697-VII: as of July 9, 2023 URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1697-18#Text
Legal Scientific Electronic Journal. Zaporizhzhia, 2022. No. 8/2022. P. 22–24.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).