МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.35432/tisb282022332891Ключові слова:
державно-громадська взаємодія, механізми державно-громадської взаємодії, методи та інструменти взаємодії, дорадчі органи, державна політика, партнерство, охорона здоров’я, громадські організації, громадянське суспільствоАнотація
У статті визначено та обґрунтовано методологічні підходи до формування ефективної державно-громадської взаємодії в процесі реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я з урахуванням сучасних викликів. Визначено, що такі підходи базуються на принципах партисипативності, інклюзивності та прозорості, що забезпечують ефективне і справедливе залучення громадськості до розробки і реалізації політики. З’ясовано, що державно-громадська взаємодія виступає системоутворюючим механізмом підвищення ефективності, легітимності та сталості державної політики, ґрунтуючись на партнерстві між державою та зацікавленими сторонами з урахуванням реальних потреб населення. Встановлено, що успішність цих процесів залежить від партнерських відносин між державними інституціями, експертним середовищем та громадянським суспільством, що дозволяє враховувати реальні потреби, цінності й пріоритети населення. Проведений аналіз свідчить про те, що застосування різноманітних інструментів та механізмів взаємодії, таких як громадські консультації, дорадчі ради, платформи для публічного діалогу, цифрові інструменти, розширює доступ до участі у процесах ухвалення рішень, сприяє більш глибокому розумінню проблем та викликів у сфері охорони здоров’я. Наголошено на необхідності забезпечення принципів інклюзивності, прозорості, підзвітності, а також інтеграції різноманітних зацікавлених сторін із гнучкістю та адаптивністю управлінських процесів. Обґрунтовано доцільність розвитку партнерства, комунікації, потенціалу громад, лідерства та інтеграції ресурсів для сталого функціонування державно-громадської взаємодії. Наголошено на тенденції відходу від централізованої моделі управління до моделі спільної відповідальності держави і громадян, що вимагає формування ефективних механізмів партнерства та прозорої комунікації для досягнення спільних цілей у сфері охорони здоров’я. Доцільним є вдосконалення механізмів взаємодії як основного чинника підвищення ефективності, справедливості та сталості державної політики у сфері охорони здоров’я. Такий підхід робить політику у сфері охорони здоров'я більш людиноцентричною, враховуючи потреби та очікування як пацієнтів, так і медичних працівників. Саме це стає запорукою успішної імплементації рішень та побудови стійкої й ефективної системи охорони здоров'я в довгостроковій перспективі.
Посилання
Alderwick H., Hutchings A., Briggs A., Mays N. The impacts of collaboration between local health care and non-health care organizations and factors shaping how they work: a systematic review of reviews. BMC Public Health. 2021. Vol. 21. Is. 753. URL: https://bmcpublichealth.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12889-021-10630-1
Campos P. A., Reich M. R. Political Analysis for Health Policy Implementation. Health Systems & Reform. 2019. Vol. 5 (3). P. 224-235. URL: https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/23288604.2019.1625251?needAccess=true
De Weger E., Drewes H. W., Van Vooren N. J. E., Luijkx K. G., Baan C. A. Engaging citizens in local health policymaking. A realist explorative case-study. PLoS One. 2022 Vol. 17 (3). URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8946671/
Freitas de Cl. Public and patient participation in health policy, care and research. Porto Biomedical Journal. 2017. Vol. 2. Is. 2. P. 31-32. URL: https://www.elsevier.es/en-revista-porto-biomedical-journal-445-articulo-public-patient-participation-in-health-policy-care-research-S2444866417300065
Pinto R. M., Park S., Miles R., Ong P. N. Community engagement in dissemination and implementation models: A narrative review. Sage Journals. 2021. Vol. 2. URL: https://doi.org/10.1177/2633489520985305
Promoting participatory governance, social participation and accountability. WHO. URL: https://www.who.int/activities/promoting-participatory-governance-social-participation-and-accountability?utm_source=chatgpt.com
Sager F., Gofen А. The polity of implementation: Organizational and institutional arrangements in policy implementation. Governance. 2022. Vol. 35. Р. 347-364. URL: https://doi.org/10.1111/gove.12677
Salinsky Ei. Civic Engagement Is a Social Determinant of Health. Grantmakers In Health. 2022. URL: https://www.gih.org/publication/civic-engagement-is-a-social-determinant-of- health/
Teitelbaum J., McGowan A. K., Richmond T. S., Kleinman D. V., Pronk N., Ochiai E., Blakey C., Brewer K. H. Law and Policy as Tools in Healthy People 2030. Journal Public Health Managament Practical. 2021. Vol. 27. Is. 6. P. 265-273. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8478297/pdf/jpump-27-s265.pdf
Williamson L. Patient and Citizen Participation in Health: The Need for Improved Ethical Support. The American Journal of Bioethics. 2014. Vol. 14 (6). Р. 4-16. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4160284/
References
Alderwick, H., Hutchings, A., Briggs, A., & Mays, N. (2021). The impacts of collaboration between local health care and non-health care organizations and factors shaping how they work: a systematic review of reviews. BMC Public Health, 21, 753. URL: https://bmcpublichealth.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12889-021-10630-1
Campos, P. A., & Reich, M. R. (2019). Political Analysis for Health Policy Implementation. Health Systems & Reform. 5 (3), 224-235. URL: https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/23288604.2019.1625251?needAccess=true
De Weger, E., Drewes, H. W., Van Vooren, N. J. E., Luijkx, K. G., & Baan, C. A. (2022). Engaging citizens in local health policymaking. A realist explorative case-study. PLoS One, 17 (3). URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8946671/
Freitas, de Cl. (2017). Public and patient participation in health policy, care and research. Porto Biomedical Journal, 2 (2), 31-32. URL: https://www.elsevier.es/en-revista-porto-biomedical-journal-445-articulo-public-patient-participation-in-health-policy-care-research-S2444866417300065
Pinto, R. M., Park, S., Miles, R., & Ong, P. N. (2021). Community engagement in dissemination and implementation models: A narrative review. Sage Journals, 2. URL: https://doi.org/10.1177/2633489520985305
Promoting participatory governance, social participation and accountability. WHO. URL: https://www.who.int/activities/promoting-participatory-governance-social-participation-and-accountability?utm_source=chatgpt.com
Sager, F., & Gofen, А. (2022). The polity of implementation: Organizational and institutional arrangements in policy implementation. Governance, 35, 347-364. URL: https://doi.org/10.1111/gove.12677
Salinsky, Ei. Civic Engagement Is a Social Determinant of Health. (2022). Grantmakers In Health. URL: https://www.gih.org/publication/civic-engagement-is-a-social-determinant-of- health/
Teitelbaum, J., McGowan, A. K., Richmond, T. S., Kleinman, D. V., Pronk, N., Ochiai, E., Blakey, C., & Brewer, K. H. (2021). Law and Policy as Tools in Healthy People 2030. Journal Public Health Managament Practical, 27 (6), 265-273. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8478297/pdf/jpump-27-s265.pdf
Williamson, L. (2014). Patient and Citizen Participation in Health: The Need for Improved Ethical Support. The American Journal of Bioethics, 14 (6), 4-16. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4160284/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).