УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРАХ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Анотація

У статті досліджено сучасний стан організаційного механізму взаємодії суб’єктів публічного управління у сферах екологічної безпеки та охорони здоров’я. Обґрунтовано, що ефективність такої взаємодії є критичним чинником забезпечення сталого розвитку, екологічного добробуту населення та зміцнення системи громадського здоров’я в умовах зростаючих екологічних ризиків. Проведено аналіз чинного нормативно-правового регулювання, а також інституційних практик координації дій між центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, установами охорони здоров’я та екологічного контролю. Виявлено ключові проблеми – фрагментованість компетенцій, дублювання повноважень, низький рівень інформаційної інтеграції та слабку інституційну узгодженість. Запропоновано шляхи удосконалення організаційного механізму, зокрема впровадження єдиної цифрової платформи екологічно-медичного моніторингу, посилення міжвідомчої координації та створення міжсекторальних консультативних структур. Зроблено висновок про необхідність переосмислення стратегічних підходів до управління на стику екологічної безпеки та громадського здоров’я як основи для зниження системних ризиків та підвищення адаптивної спроможності державного управління. Особливої актуальності це набуває в контексті подолання наслідків воєнних дій для довкілля та здоров'я нації, а також в умовах євроінтеграційних процесів. Інтеграція найкращих світових практик та стандартів у цій сфері є ключовим завданням на шляху до сталого повоєнного відновлення країни.