КОМУНІКАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ МОЛОДІЖНОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИК: ІНТЕГРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ І ЦИФРОВОГО ВРЯДУВАННЯ

Анотація

Цифрова трансформація суспільства кардинально змінює механізми реалізації молодіжної політики, роблячи комунікативний менеджмент та управління персоналом ключовими складовими ефективного врядування. В умовах гібридних загроз, високої інформаційної динаміки та підвищених вимог до відкритості влади, формування компетентної кадрової політики стає фундаментом соціальної згуртованості та легітимації управлінських рішень.

Стаття представляє міждисциплінарне дослідження, присвячене розробці та впровадженню інноваційної моделі комунікативного менеджменту у сфері публічного управління. Актуальність роботи обґрунтована зростаючою потребою в підвищенні ефективності та прозорості політик, що мають критичне значення для майбутнього: молодіжної (як інвестиції в людський капітал) та екологічної (як основи сталого розвитку)

Автори обґрунтовують необхідність інтеграції суспільного діалогу між органами влади, громадянським суспільством і молоддю з комплексною модернізацією управлінських процесів. Це передбачає впровадження цифрових технологій, стратегічний розвиток кадрового потенціалу та підготовку державних службовців нового типу - фахівців, здатних працювати у середовищі цифрового врядування.

Особливу увагу приділено інтеграції управління персоналом у сфері молодіжної політики з принципами цифрового врядування. Аналізуються основні компетенції сучасних державних службовців, включаючи володіння технологіями аналізу великих даних, стратегічної комунікації та адаптивного адміністрування. Ключовим фактором ефективного управління є формування кадрів, які не лише виконують адміністративні функції, а й виступають агентами змін, здатними забезпечити динамічний розвиток цифрової молодіжної політики.

У статті аналізуються цифрові інструменти управління, що оптимізують кадрову політику: електронні платформи громадської участі, CRM-системи взаємодії з молоддю, інтерактивні дашборди моніторингу ефективності політик. Компаративний аналіз європейського досвіду  виявляє успішні кейси кадрової модернізації: системний розвиток цифрових компетенцій державних службовців, створення спеціалізованих аналітичних центрів, інституціалізацію молодіжних рад як структурних елементів управління, формування адаптивних комунікаційних мереж.

На основі дослідження автори пропонують інноваційну модель комунікативного менеджменту, що базується на принципах прозорості (відкритий доступ до даних, звітність у реальному часі), партисипації (реальне включення молоді у процеси прийняття рішень через цифрові платформи), кадрової гнучкості (адаптація персоналу через систему безперервного навчання) та цифрової етики (захист персональних даних, протидія маніпуляціям).

Запропонована модель передбачає перехід від бюрократичного адміністрування до адаптивного управління, що базується на використанні штучного інтелекту, Big Data та інтерактивних сервісів. Автори доходять висновку, що інтеграція HR-менеджменту та цифрового врядування є стратегічним фактором підвищення ефективності молодіжної політики України.

Перспективні напрямки подальших досліджень включають розробку індикаторів цифрової готовності кадрів, створення комунікаційних платформ для молоді, аналіз впливу технологій штучного інтелекту на ухвалення управлінських рішень у сфері молодіжної політики. Ефективна реалізація молодіжної політики в сучасних умовах потребує комплексного підходу, що поєднує комунікативні стратегії, цифрові інструменти та кадрові інновації.