ВІД «Е-УРЯДУВАННЯ» ДО «І-УРЯДУВАННЯ»: ДОРОЖНЯ КАРТА ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ШІ В ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ

Анотація

У статті розроблено концептуальну та практичну Дорожню карту впровадження інноваційних технологій Штучного Інтелекту (ШІ) в систему публічного управління, що є необхідним для здійснення стратегічного переходу від парадигми електронного урядування (Е-Урядування), орієнтованої на транзакційну ефективність, до інтелектуального урядування (І-Урядування), яке забезпечує прогностичне моделювання та проактивне надання послуг. Обґрунтовано еволюційну відмінність між моделями, де І-Урядування виступає як якісно нова парадигма, що використовує ШІ для когнітивної оптимізації та вирішення складних, неструктурованих викликів сучасності.

Здійснено систематизацію комплексних загроз, які генерує цей перехід, зокрема технічних (проблема якості та інтероперабельності даних, кібербезпека ШІ-систем), інституційних (кадрова невідповідність та організаційний опір) та етико-правових (упередженість алгоритмів, непрозорість та проблема підзвітності у гібридних системах). Для подолання цих системних перешкод представлена Дорожня карта реалізована як ризик-орієнтована, трифазна модель, що забезпечує збалансовану імплементацію.

Фаза І пріоритетно фокусується на інституційному оформленні ШІ-Урядування, створюючи його фреймворк та регуляторні «пісочниці» для превентивного контролю етичних ризиків. У межах цього етапу особливу увагу приділено впровадженню архітектури Data Lake, що дозволяє консолідувати розрізнені державні реєстри в єдиний простір для якісного навчання нейромереж. Фаза ІІ передбачає масштабування успішних пілотів, автоматизацію рутини та масштабну трансформацію людського капіталу через цільову перепідготовку державних службовців. Авторами доведено, що цей етап неможливий без запровадження стандартів Explainable AI (XAI), які мінімізують ефект «чорної скриньки» та підвищують довіру до алгоритмічних процесів. На фазі ІІІ досягається цільовий стан І-Урядування, де ШІ використовується для прогностичного моделювання складних процесів, а законодавче закріплення права на пояснення та оскарження алгоритмічних рішень гарантує підзвітність системи. Важливим аспектом дослідження є аналіз механізмів демократичного контролю, що запобігають виникненню цифрового авторитаризму в умовах тотальної автоматизації управлінських функцій..

У контексті фінансової стійкості дорожньої карти обґрунтовано доцільність використання державно-приватного партнерства для залучення інвестицій у високотехнологічну інфраструктуру. Окремо виокремлено роль когнітивної безпеки, яка має захищати систему публічного управління від маніпуляцій даними та зовнішніх кібер-втручань у процеси прийняття рішень.