ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.35432/tisb342025351456Ключові слова:
алгоритмізація управління, аналітична платформа, інноваційні технології, модернізація державного управління, публічне адміністрування, публічне управління, управлінське рішення, цифрова трансформація, штучний інтелектАнотація
У статті досліджено вплив інноваційних цифрових технологій на трансформацію механізмів прийняття управлінських рішень у сучасних умовах. Акцентовано, що застосування Big Data, штучного інтелекту, машинного навчання, автоматизованих сенсорних систем, цифрових платформ і прогнозних моделей докорінно змінює логіку, структуру та часову динаміку управлінського процесу. Обґрунтовано, що цифрові інструменти формують нову конфігурацію управління, у якій алгоритмічні системи не лише підтримують прийняття рішень, а й задають межі можливих альтернатив, передконструюючи управлінську раціональність. Показано, що перерозподіл функцій між людиною та технологічними системами веде до формування гібридної моделі управління, що потребує чітких процедур технічного, адміністративного й нормативного контролю.
Проаналізовано ризики автоматизації, зокрема втрату варіативності рішень, ефект замкненого циклу, зниження прозорості, розмиття відповідальності та можливі суперечності між алгоритмічною ефективністю і вимогами правовладдя. Доведено необхідність збереження балансу між алгоритмічною оптимізацією та людським контролем, що забезпечує адаптивність рішень і запобігає їх механічному відтворенню. Запропоновано принцип «нормативного коректора» як механізм обов’язкової оцінки відповідності автоматизованих рекомендацій ціннісним, правовим і соціальним критеріям.
Окрему увагу приділено впливу інноваційних технологій на взаємодію органів управління із зовнішнім середовищем. Показано, що цифровізація підсилює прогнозну здатність управлінських систем, розширює можливості моделювання сценаріїв та формує нові канали комунікації з громадянами через електронні платформи. Наголошено, що ефективність використання інноваційних технологій у сфері управління залежить не лише від їх технічного потенціалу, а й від здатності інституцій формувати інклюзивні, соціально чутливі та нормативно узгоджені практики цифрового врядування.
Узагальнення результатів дозволило сформувати теоретичну модель впливу інноваційних технологій на механізм прийняття управлінських рішень, що складається з інформаційного, аналітичного, нормативного та контрольного модулів. Зроблено висновок, що саме їх взаємодія забезпечує можливість інтегрувати технологічну ефективність із вимогами раціонального й ціннісно орієнтованого управління.
Посилання
Alrawahna A. S., Alzghoul A., Awad H. The Impact of Artificial Intelligence on Public Sector Decision- Making: Benefits, Challenges, and Policy Implications / International Review of Management and Marketing. 2025. № 15(5). Р. 125-138. DOI: https://doi.org/10.32479/irmm.19419
Brynjolfsson E., Hitt L. M., Kim H.H. Strength in Numbers: How Does Data-Driven Decisionmaking Affect Firm Performance? DOI http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1819486
Eremina D. Digital transformation's impact on public governance. Stockholm University, 2025. URL https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:1993463/FULLTEXT01.pdf
GPAI. Algorithmic Transparency in the Public Sector: A state-of-the-art report of algorithmic transparency instruments. Report, May 2024. Global Partnership on Artificial Intelligence. URL https://wp.oecd.ai/app/uploads/2024/12/14-Algorithmic-Transparency-in-the-Public-Sector-A-state-of-the-art-report-of-algorithmic-transparency-instruments.pdf
Kiran Kumar S V N Madupu. Tool to Integrate Optimized Hardware and Extensive Software into Its Database to Endure Big Data Challenges / International Journal of Scientific Research in
Perepolkin S., Kuchuk A., Lehka, O., Labenska L., Stryzhak I. Artificial Intelligence and international law: from recommendations to conventional regulation / Brazilian Journal of International Law. 2024. Vol. 21. №3. Р. 319-337. DOI: https://doi.org/10.5102/rdi.v21i3.9808
Rizk А., Lindgren I. Automated Decision-Making in the Public Sector: A Multidisciplinary Literature Review. Electronic Government: 23rd IFIP WG 8.5 International Conference, EGOV 2024, Ghent-Leuven, Belgium, September 3-5, 2024, Proceedings. Р. 237-253. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-70274-7_15
Rocco S. Implementing and managing Algorithmic Decision-Making in the public sector.
Simon H. A. Models of Man: Social and Rational; Mathematical Essays on Rational Human Behavior in Society Setting. Wiley, 1957. 287 р.
Оболенський О.Ю., Косицька В., Рвач А. Штучний інтелект у публічному управлінні: вимоги, проблеми та ризики / Вчені записки. 2023. № 33(4). С. 121-137. DOI: http://doi.org/10.33111/vz_kneu.33.23.04.10.068.074
References
Alrawahna, A. S., Alzghoul, A., Awad, H. (2025). The Impact of Artificial Intelligence on Public Sector Decision- Making: Benefits, Challenges, and Policy Implications. International Review of Management and Marketing, 15(5), 125-138. DOI: https://doi.org/10.32479/irmm.19419 [in English].
Brynjolfsson, E., Hitt, L. M., Kim, H.H. Strength in Numbers: How Does Data-Driven Decisionmaking Affect Firm Performance? DOI http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1819486 [in English].
Eremina, D. (2025). Digital transformation's impact on public governance. Stockholm University. Retrieved from https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:1993463/FULLTEXT01.pdf [in English].
GPAI (2024). Algorithmic Transparency in the Public Sector: A state-of-the-art report of algorithmic transparency instruments. Report, May 2024. Global Partnership on Artificial Intelligence. Retrieved from https://wp.oecd.ai/app/uploads/2024/12/14-Algorithmic-Transparency-in-the-Public-Sector-A-state-of-the-art-report-of-algorithmic-transparency-instruments.pdf [in English].
Kiran Kumar S V N Madupu (2019). Tool to Integrate Optimized Hardware and Extensive Software into Its Database to Endure Big Data Challenges. International Journal of Scientific Research in Computer Science, Engineering and Information Technology, 5, 272-279. DOI:10.32628/CSEIT206275 [in English].
Perepolkin, S., Kuchuk, A., Lehka, O., Labenska, L., Stryzhak, I. (2024). Artificial Intelligence and international law: from recommendations to conventional regulation. Brazilian Journal of International Law, 21 (3), 319-337. DOI: https://doi.org/10.5102/rdi.v21i3.9808 [in English].
Rizk, А., Lindgren, I. (2025). Automated Decision-Making in the Public Sector: A Multidisciplinary Literature Review. Electronic Government: 23rd IFIP WG 8.5 International Conference, EGOV 2024, Ghent-Leuven, Belgium, September 3-5, 2024, Proceedings. Р. 237-253. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-70274-7_15 [in English].
Rocco, S. (2022). Implementing and managing Algorithmic Decision-Making in the public sector. SocArXiv ex93w, Center for Open Science. DOI: 10.31219/osf.io/ex93w [in English].
Simon, H. A. Models of Man: Social and Rational; Mathematical Essays on Rational Human Behavior in Society Setting. Wiley, 1957. 287 р. [in English].
Obolenskyi, O., Kosytska, V., Rvach, A. (2023) Shtuchnyi intelekt u publichnomu upravlinni: vymohy, problemy ta ryzyky [Artificial intelligence in public management: requirements, problems and risks]. Collection of Scientific Papers "Scientific Notes", no. 33(4). pp. 121-137. Retrieved from http://doi.org/10.33111/vz_kneu.33.23.04.10.068.074 [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).