ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Анотація

У статті досліджено вплив інноваційних цифрових технологій на трансформацію механізмів прийняття управлінських рішень у сучасних умовах. Акцентовано, що застосування Big Data, штучного інтелекту, машинного навчання, автоматизованих сенсорних систем, цифрових платформ і прогнозних моделей докорінно змінює логіку, структуру та часову динаміку управлінського процесу. Обґрунтовано, що цифрові інструменти формують нову конфігурацію управління, у якій алгоритмічні системи не лише підтримують прийняття рішень, а й задають межі можливих альтернатив, передконструюючи управлінську раціональність. Показано, що перерозподіл функцій між людиною та технологічними системами веде до формування гібридної моделі управління, що потребує чітких процедур технічного, адміністративного й нормативного контролю.

Проаналізовано ризики автоматизації, зокрема втрату варіативності рішень, ефект замкненого циклу, зниження прозорості, розмиття відповідальності та можливі суперечності між алгоритмічною ефективністю і вимогами правовладдя. Доведено необхідність збереження балансу між алгоритмічною оптимізацією та людським контролем, що забезпечує адаптивність рішень і запобігає їх механічному відтворенню. Запропоновано принцип «нормативного коректора» як механізм обов’язкової оцінки відповідності автоматизованих рекомендацій ціннісним, правовим і соціальним критеріям.

Окрему увагу приділено впливу інноваційних технологій на взаємодію органів управління із зовнішнім середовищем. Показано, що цифровізація підсилює прогнозну здатність управлінських систем, розширює можливості моделювання сценаріїв та формує нові канали комунікації з громадянами через електронні платформи. Наголошено, що ефективність використання інноваційних технологій у сфері управління залежить не лише від їх технічного потенціалу, а й від здатності інституцій формувати інклюзивні, соціально чутливі та нормативно узгоджені практики цифрового врядування.

Узагальнення результатів дозволило сформувати теоретичну модель впливу інноваційних технологій на механізм прийняття управлінських рішень, що складається з інформаційного, аналітичного, нормативного та контрольного модулів. Зроблено висновок, що саме їх взаємодія забезпечує можливість інтегрувати технологічну ефективність із вимогами раціонального й ціннісно орієнтованого управління.