СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА МОДЕЛЬ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНОГО КЛАСТЕРА

Анотація

У статті здійснений системний аналіз структурно-логічної моделі публічного управління транспортно-логістичним кластером. Автором зазначено, що така модель дає змогу узгодити інтереси держави, регіону, бізнесу та науково-освітнього середовища в єдиному просторі управління, що забезпечує ефективність і стійкість транспортно-логістичної системи. Побудована на багаторівневій ієрархії, вона охоплює макрорівень (стратегічні засади та нормативно-правові умови), мезорівень (координація між регіональними адміністраціями та логістичними хабами) та мікрорівень (інноваційні проєкти за участю університетів і бізнесу). Особлива увага приділяється механізмам адаптації системи до динамічних змін зовнішнього ринкового середовища через гнучке нормативне регулювання. Центральне місце в цій системі посідає безпосередньо транспортно-логістичний кластер як інтеграційна платформа, чиє функціонування базується на інструментах державно-приватного партнерства, цифрових технологіях та принципах «зеленої логістики». Інтеграція цифрових платформ дозволяє здійснювати моніторинг вантажопотоків у режимі реального часу, мінімізуючи логістичні витрати та часові затримки. Водночас впровадження екологічно орієнтованих стандартів сприяє зниженню техногенного навантаження на навколишнє середовище, що є пріоритетом сталого розвитку.

Європейський досвід доводить, що саме структурно-логічна організація управління є ключем до підвищення конкурентоспроможності логістичних центрів. Вивчення іноземних практик свідчить про необхідність створення спеціалізованих координаційних рад, які забезпечують діалог між усіма учасниками кластера. Зокрема, у Нідерландах це реалізується через систему «логістичних регіонів» для координації держави та бізнесу, у Німеччині — через мережеву взаємодію транспортних вузлів і наукових установ задля ефекту синергії, а в Бельгії та Франції — через функціонування потужних портових кластерів, які інтегрують розвиток інфраструктури з автоматизацією та цифровізацією перевезень. Синергетичний ефект від такої взаємодії дозволяє регіональним економікам не лише нарощувати експортний потенціал, а й залучати значні обсяги іноземних інвестицій у розвиток інфраструктури.