ДОКАЗОВЕ ВРЯДУВАННЯ ЯК МОДЕЛЬ ІНТЕГРОВАНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ СТРАТЕГІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Анотація

Обґрунтовано концептуальні, методологічні та організаційно-функціональні засади інституціоналізації комплексної експертизи та багаторівневих систем моніторингу і оцінювання стратегій розвитку територіальних громад. Актуальність дослідження зумовлена критичною необхідністю адаптації територіальних громад до викликів воєнного стану та завдань масштабного повоєнного відновлення України. В ході аналізу поточного стану стратегування в об’єднаних територіальних громадах ідентифіковано системні проблеми: фрагментарність експертного супроводу, відсутність інституційної пам’яті та низький рівень інтеграції інструментів доказового врядування у щоденну практику місцевого самоврядування.

Запропоновано цілісну інтегровану модель, яка базується на функціонуванні постійно діючих експертно-аналітичних платформ, що забезпечують безперервність аналітичного супроводу. Методологічний апарат моделі включає поєднання багатокритеріального аналізу для пріоритезації проєктів, модифікованих методів SWOT- та PESTLE-аналізу для врахування воєнних ризиків, а також сценарного прогнозування. Особливу увагу приділено цифровізації процесів через впровадження систем моніторингу сталого розвитку, інтеграцію з екосистемою DREAM та використання ГІС-технологій. Обґрунтовано перехід від формального фінансового контролю до аудиту результативності, що дозволяє оцінювати соціально-економічний ефект кожної бюджетної гривні.

Практична значущість моделі полягає у зміцненні інституційної спроможності громад, підвищенні прозорості використання ресурсів, залученні міжнародних інвестицій та забезпеченні відповідності послуг жорстким стандартам Європейського Союзу, що є стратегічно важливим для успішної інтеграції України до європейського простору. Додатковий акцент у запропонованій моделі зроблено на інклюзивності процесів прийняття рішень через розширення механізмів партисипативного бюджетування та безпосереднє залучення мешканців до верифікації результатів моніторингу, що дозволяє мінімізувати корупційні ризики на етапах реалізації інфраструктурних проєктів, забезпечуючи високий рівень довіри з боку локальних спільнот та зовнішніх донорів.