ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ В ПІСЛЯКРИЗОВИЙ ПЕРІОД: ЗМІЦНЕННЯ ІНСТИТУЦІЙ ТА ПОТЕНЦІАЛУ
DOI:
https://doi.org/10.35432/tisb302023294755Ключові слова:
криза, антикризове управління, посткризове управління, проблемне управління, моделі антикризового управління, інститут, потенціалАнотація
Стаття розкриває концептуальне підґрунтя публічного управління в посткризові часи через зміцнення його інституцій та потенціалу. Досліджено трактування термінів «криза», «антикризове управління», «посткризове управління». Розглядаються дві посткризові концепції: посткризовий дискурс, який прагне пояснити та виправдати минулі дії; посткризовий дискурс оновлення, де фокус зосереджений на подоланні обмежень, спричинених кризою, та дослідженні нових можливостей. Прослідковується розвиток посткризових теорій від проактивного управління кризою до цілісних підходів. Розглядаються деякі моделі управління кризою. Порівнюється кризове управління та управління проблемами як тісно пов’язані між собою та аналізуються аспекти управління проблемами, та кроки управління кризами. Розкриваються ключові аспекти кризового менеджменту щодо питань зміцнення інституцій та потенціалу публічного управління.
Посилання
Бізонич Д. Дослідження поняття кризи у контексті антикризового державного менеджменту в системі житлово-комунального господарства України. Державне управління: удосконалення та розвиток. 9. 2020. URL: www.dy.nayka.com.ua/pdf/9_2020/57.pdf
Кондратенко Н. Азарченкова М. Дослідження кризових явищ та проблеми антикризового управління в Україні. Збірник наукових праць ВНАУ. Серія: Економічні науки. №3 (80). 2013. С. 122-129.
Тлумачний словник. URL: http://lcorp.ulif.org.ua/dictua
Фінансово-економічний словник : словник-довідник / кол. авт. : Юнін О. С., Круглова О. О., Савєльєва М. О. та ін. Дніпро : Видавець Біла К. О., 2018. 164 с.
Brown M. The disaster business. Management Today. October. 1993. P. 42–48.
Coombs T.W. Ongoing Crisis Communication: Planning, Managing and Responding. Sage: Thousand Oaks, CA. 1999. 304 p.
Coombs T.W. West Pharmaceutical’s explosion: structuring crisis discourse knowledge. Public Relations Review. 30(4). 2005. P. 467–473.
Coombs T. W. Attribution theory as a guide for post-crisis communication research. Public Relations. 33 (2). 2007. P. 135–139.
Fink S. Crisis Management: Planning for the Inevitable. American Management Association: New York. 1986. 332 p.
Heath RL, Millar DP. A rhetorical approach to crisis management: management, communication processes and strategic responses. In Responding to Crisis: A Rhetorical Approach to Crisis Management, Heath RL, Millar DP (eds). Lawrence Erlbaum: Mahwah, NJ. 2005. P. 1-17.
Heath R.L. Strategic Issues Management: Organizations and Public Policy Challenges. Sage: Thousand Oaks, CA. 2009. 412 p.
Jaques T. Issue management and crisis management: an integrated, non-linear, relational construct. Public Relations Review. 33 (2). 2007. P. 147–157.
Penrose J. The role of perception in crisis planning. Public Relations Review. 26 (2). 2000. P. 155– 171.
Reynolds B., Seeger M.W. Crisis and emergency risk communication as an interactive model. Journal of Health Communication. 10 (1). 2005. P. 43–55.
Seymour M., Moore S. Effective Crisis Management: Worldwide Principles and Practice. Cassell: London. 2000. 220 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
