ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ (англ)

Анотація

У статті проаналізовано структуру організаційного механізму управління розвитком інтелектуального потенціалу регіону в контексті сталого розвитку. Обгрунтовано, що в умовах цифрової трансформації в Україні, збільшення процесів вимушеного переміщення населення має бути сформована нова система управління розвитком інтелектуального потенціалу як одного з головних інструментів регіональної економіки. Визначено, що суб’єктами управління розвитком інтелектуального потенціалу регіону стають не тільки регіональні органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а й провідні підприємства регіону та заклади вищої освіти, а також структури публічного управління.

Доведено, що в результаті узгоджених дій усіх суб’єктів управління розвитком інтелектуального потенціалу в суспільстві докорінно змінюється ставлення до системи освіти, до підготовки фахівців, змінюється свідомість керівників промислових підприємств і установ наукового обслуговування, підвищується освітній та культурний рівень населення регіону. На думку авторів, це – взаємообумовлений вплив. Розвинуте громадянське суспільство не можливе без залучення духовної енергії інтелектуальних груп населення, які створюють та транслюють національні та культурні цінності, зразки поведінки, систему морально-етичних настанов. Визначено, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розвитку ІПР полягає у реалізації соціального планування, соціального прогнозування, соціального проєктування та соціального програмування. Показано,  що розвиток інтелектуального потенціалу регіону залежить від пріоритетів регіональної економіки.

Встановлено, що реалізований інтелектуальний потенціал регіону стає його інтелектуальним капіталом, його активом, який використовується, продається і обов’язково приносить вигоду у вигляді результатів інтелектуальної діяльності та інтелектуальної власності, а також в особі тих фахівців, які володіють універсальними знаннями і можуть вирішувати поставлені перед ними стратегічні завдання забезпечення пріоритетів сталого регіонального розвитку.