ВПЛИВ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НА ФОРМУВАННЯ НАЛЕЖНИХ УМОВ ДЛЯ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Автор(и)

  • Ростислав Яцюк кандидат технічних наук, доцент кафедри цивільної безпеки Національного університету «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0009-0008-3865-9077
  • Василь Лелик здобувач кафедри публічного адміністрування у сфері цивільного захисту Національного університету цивільного захисту України, Україна https://orcid.org/0009-0003-3215-985X

DOI:

https://doi.org/10.35432/tisb272022343377

Ключові слова:

інтелектуалізація, органи державної влади, механізми державного управління, інтелектуальний потенціал, цифрові технології, державне управління, державна політика, виконання державних функцій

Анотація

Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичне осмислення ролі механізмів державного управління у формуванні належних умов для інтелектуалізації діяльності органів державної влади в умовах цифрової трансформації та зростання складності державних функцій. Об’єктом дослідження є процес інтелектуалізації діяльності органів державної влади. Доведено, що сама актуальність дослідження впливу механізмів державного управління на формування належних умов для інтелектуалізації діяльності органів державної влади зумовлюється потребою якісного оновлення та модернізації роботи в умовах глобальної конкуренції, цифрової трансформації та новітніх безпекових викликів. Визначено, що інтелектуалізація є безперервним процесом, який передбачає створення умов для розвитку розумових здібностей державних службовців, а також стимулювання до генерування й ефективного застосування знань для виконання державних функцій. Охарактеризовано, що механізми державного управління — зокрема нормативно-правове регулювання, стратегічне планування, цифровізація, кадрова політика та система навчання — є інституційною основою формування умов для інтелектуалізації. У процесі дослідження встановлено, що саме за рахунок цифрових технологій та розвитку управлінської аналітики можлива трансформація органів державної влади у знаннєво-орієнтовані структури, спроможні забезпечувати ефективну реалізацію публічної політики. Доведено, що успішна інтелектуалізація діяльності органів державної влади вимагає цілісного й системного підходу, який охоплює як інституційний рівень управління, так і індивідуальний рівень професійного розвитку службовців. Також охарактеризовано ключову роль цифрових інструментів у посиленні інтелектуального потенціалу, формуванні мереж знань та підвищенні адаптивності управлінських структур. Узагальнюючи результати, можна стверджувати, що інтелектуалізація є стратегічною передумовою модернізації органів державної влади, а механізми державного управління виступають основним каналом реалізації цього процесу.

Посилання

Ажажа М. А. Інтелектуалізація економіки: інноваційний і людський потенціал в умовах глобалізації. Проблеми економіки та управління. 2008. №15. С. 11–17.

Брюховецька Н. Ю., Богуцька О. А. Інтелектуалізація підприємств: підходи, сутність, структура. Економічний вісник Донбасу. 2020. №1(59). С. 92–100.

Гавкалова Н. Л., Маркова Н.С. Формування та використання інтелектуального капіталу. Харків: Вид. ХНЕУ, 2006. 252 с.

Другов О. О. Інтелектуалізація як шлях до підвищення конкурентоспроможності реального сектора економіки України. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2009. № 2(7). С. 206–211.

Кащук К. М. Сутність та специфічні риси емоційного інтелекту у менеджменті та самоменеджменті. Імплементація наукових засад та перспектив досконалої маркетингової діяльності підприємств як ринково-орієнтованої концепції їх розвитку: колект. монографія. Житомир : Вид-во Євенок О. О., 2017. 450 с.

Кривошей В. В., Грек Д. В. Інтелектуалізація праці як чинник стійкого економічного зростання. Економічний аналіз. 2009. Вип. 4. С. 46–48.

Мельник С. І. Методичні засади інтелектуалізації управління фінансовою безпекою підприємств. Проблеми системного підходу в економіці. 2020. Вип. №5(79). С. 58-63.

Пріб К. Формування системи управління змінами на підприємстві. Бізнес та інтелектуальний капітал. Інтелект 21. 2014. № 21. С. 119–126.

References

Azhazha M. A. Intelektualizatsiia ekonomiky: innovatsiinyi i liudskyi potentsial v umovakh hlobalizatsii. Problemy ekonomiky ta upravlinnia. 2008. №15. S. 11–17.

Briukhovetska N. Yu., Bohutska O. A. Intelektualizatsiia pidpryiemstv: pidkhody, sutnist, struktura. Ekonomichnyi visnyk Donbasu. 2020. №1(59). S. 92–100.

Havkalova N. L., Markova N.S. Formuvannia ta vykorystannia intelektualnoho kapitalu. Kharkiv: Vyd. KhNEU, 2006. 252 s.

Druhov O. O. Intelektualizatsiia yak shliakh do pidvyshchennia konkurentospromozhnosti realnoho sektora ekonomiky Ukrainy. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky. 2009. № 2(7). S. 206–211.

Kashchuk K. M. Sutnist ta spetsyfichni rysy emotsiinoho intelektu u menedzhmenti ta samomenedzhmenti. Implementatsiia naukovykh zasad ta perspektyv doskonaloi marketynhovoi diialnosti pidpryiemstv yak rynkovo-oriientovanoi kontseptsii yikh rozvytku: kolekt. monohrafiia. Zhytomyr : Vyd-vo Yevenok O. O., 2017. 450 s.

Kryvoshei V. V., Hrek D. V. Intelektualizatsiia pratsi yak chynnyk stiikoho ekonomichnoho zrostannia. Ekonomichnyi analiz. 2009. Vyp. 4. S. 46–48.

Melnyk S. I. Metodychni zasady intelektualizatsii upravlinnia finansovoiu bezpekoiu pidpryiemstv. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi. 2020. Vyp. №5(79). S. 58-63.

Prib K. Formuvannia systemy upravlinnia zminamy na pidpryiemstvi. Biznes ta intelektualnyi kapital. Intelekt 21. 2014. № 21. S. 119–126.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-08

Номер

Розділ

СУЧАСНІ КООРДИНАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ